Паралелі 

Вчора я показувала в блогах, як Любасик сумував в метро з пакунком преміального котячого корму. 

Але того ж самого ранку з Катрусею теж відбулася дивина: 

Ранок цієї суботи видався для місцевих рибалок надто дивним. Якщо чесно, їх уже й самих трохи цікавило: що там у неї з тим чи то правильним, чи то неправильним придурком? І коли та чим це все закінчиться? Але сьогодні вона не прийшла. Принаймні кльов був гарним. 

—     Ого! Вона сьогодні проспала пробіжку! — прошепотів Богдан. 

Так. Доросла все ще живе з батьками... Ну знаєте придбати квартиру не просто, а ще й ремонт... ось вона й затрималася в батьківському гніздечку. 

Обережно прочинила двері спальні. Тиша. Полегшено видихнула. Останнім часом надмірна пристрасть батьків дратувала її особливо сильно. 

Так. Бісить, вже по дорослому, заздрісно, а не так як в “Кет.Вальс крові” 

Кет провернула ключ і відчинила двері. Зайшла в коридор, скинула рюкзак і взуття. Вирішила одразу покласти продукти в холодильник. Відчинила двері на кухню:  

— У вас для цього є спальня! Грьобана спальня! — крикнула вона, захлопнувши двері. 

Що ж в той же ранок, коли Любомир влетів на бабло за перетяжку шкіри керма, Катерина отримала бажане! (життя несправедливе) 

—     Вітаю, Катрусю! — прояснила Рая. — Ти нарешті переїжджаєш! 

Кет застигла на місці. Звісно, вона була рада й давно на це чекала — знала, що для неї придбали житло і робили ремонт. Але за останній місяць вона так занурилася в роботу, що це зовсім вилетіло з голови. 

—     Кет! — гукнув її Богдан. — Досить стояти! Сідай, відсвяткуємо! 

—     Йоху! — Кет нарешті дала волю емоціям. — Подзвоню Тані… і Кріс, — ім’я останньої прозвучало трохи загрозливо. — Попрошу допомогти зібрати речі! Якраз за вихідні впораємося! 

Кет нарешті сіла до столу й відкусила великий шматок ягідного пирога. Щоки надулися, як у хом’яка, вона заплющила очі й блаженно промугикала. 

Що ж Катя отримала бажане, а з ним і пене усвідомлення... 

Кет залишилася сама, обживаючи нове місце. Тепер вона відкрила для себе дивне, трохи тривожне відчуття — самотність. «У нього принаймні є кішка!» — майнула думка, яку вона одразу відкинула. Кет вирішила сьогодні лягти спати раніше. 

Любомир обережне гальмо, але в нього на те є причини... 

З ними можна ознайомитися в “Котик для Вищого” 

А цього хлопця з “Кривавого Місяця”  

Занесло на дружню прогулянку з дівчиною. Виключно дружню. 

Яна налаштувала телескоп так, як її навчав дідусь. Трохи нахилилася, зазирнула крізь отвір пристрою, розглядаючи зоряне небо. 

Ярослав мимоволі затримав погляд на її фігурі, формах, коротких шортиках, схаменувся, відвів погляд у бік моря. 

Дивився на хвилі й червоний місяць, що віддзеркалювався в них, химерно спотворюючись коливаннями солоної води. 

— Яріку! — покликала Яна хлопця, поманивши рукою, не озираючись. 

— Що? — Ярослав подивився на дівчину. 

Яна відсунулася від телескопа й взяла його за руку. Злегка потягнула на себе. Трохи відсторонилася від пристрою, звільняючи простір для хлопця. 

— Поглянь, який гарний! — із захопленням вигукнула вона. 

Ярослав нахилився до пристрою і став розглядати місяць. 

Яна ніжно торкнулася його плеча і майже на вухо промовила: 

— Добре видно, Яріку? 

— Так, все супер, — відповів він, не відриваючись від пристрою. — Прямо гарно налаштувала, а я ніяк із піаніно не впораюся... 

— Я в тебе вірю! — вигукнула Яна і поплескала хлопця по плечу. 

А вже наступного вівторка ви познайомитися з найглибшим чоловічим персонажем, якого я коли небудь писала! 

Вона постукала в двері. Обережно відчинила їх і ввійшла до мого кабінету. Я не одразу поглянув на неї. Нова підлегла одразу має зрозуміти, хто тут бос! 

Коли я вдосталь помучав її, я все ж подивився на неї. 

Мені одразу кинулися в очі її великі “цензура”, які не зміг приховати навіть дурний, мішкуватий светр, у якому вона припхалася в перший робочий день. 

«Сакко! Ця дівка мусить бути твоя!» — одразу вирішив я. 

Берегуйфалу? Серйозно! Чим думали її батьки? 

Мій власний батько, хоч і був до нас із братом жорстоким, але ж не до такої міри! 

А ви якому персонажу віддали б перевагу: 

  1. Гальмівному й обережному Любасику? 

  1. Молоденькому Яріку, який вперто не бачить очевидного? 

  1. Надто самовпевненому Сакко, який вирішив, що проблеми з ім’ям тільки в Брени? 

 

Сакко й Брена та їх палке кохання навіяні Челенджем 7/7 Ньоюбі Райтер! А ще доєднуйтесь до Марафону Елани! Дуже потрібна свіжа кров!

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Паралелі 
Вчора я показувала в блогах, як Любасик сумував в метро з пакунком преміального котячого корму. Але того ж самого ранку з Катрусею теж відбулася дивина: Ранок цієї суботи видався для місцевих рибалок надто дивним.
Між рядками зі мною ☺️✍
Останнім часом, поки пишу нову історію, все частіше думаю про знайомства після тридцяти. У вісімнадцять чи двадцять два все ніби простіше. Сподобався хтось, пішли гуляти, проговорили пів ночі, а далі вже як складеться. А
☀️ ❄️❤️ми працюємо ❤️❄️☀️
По слову, по абзацу рукопис поступово набуває електронного вигляду, перетворюючись із чорнових нотаток на впорядкований текст. Щоденник Яти Ольше. "Я прокинулася в кімнаті з білими стінами та блакитними фіранками
Лпм — Листопадовий Проблемний Марафон
Ну що, мої любі, запускаємо листопадовий марафон ❤️ ЛПМ — ЛИСТОПАДОВИЙ ПРОБЛЕМНИЙ МАРАФОН Система проста: одна ваша книга → дві книги інших учасників → читання → коментарі під час читання → підсумкова рецензія
Важко бути письменником
Бути письменником легко. А ось бути впізнаваним письменником — це вже зовсім інша історія! Коли починаєш писати книгу, здається, що найскладніше — придумати сюжет, прописати персонажів, не загубити логіку подій і
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше