словосполучення не з кави я одразу кидаю за борт. Потрібно щось нестандартне, що я згодом використаю в книгах, які буду писати. І всі користувачі Букнета можуть теж розпочати ранок своїх героїв із чогось нестандартного.Частку не використовувати в коментах можна
Ранок розпочався з усвідомлення, що сьогодні п'ятниця, до школи залишилося пів години, а в дружини температура 38.
Пиздець. Але спочатку будильник о 7:10.
Але я батько трьох дітей, тому панікувати мені ніколи, температуру тіла під боком визначив рукою. За роки сімейного життя я здобув кваліфікацію фахівця з розв'язання надзвичайних ситуацій в умовах гострого дефіциту часу.
Через хвилину героїчного самосупроводження себе з ліжка, я однією рукою готую дружині Колдрекс, другою смажу яєчню, третьою перевіряю портфель старшої, четвертою заплітаю середню. П'ятою намагаюся застібнути власні штани м(вони спортивні і на зав'язках, але це ж не головна проблема, тому зі штанами виходить трохи довше....
Стоп. Звідки в мене п'ять рук?!
Молодша, якій півтора року, щось обурено вигукує своєю фентезійною мовою.
Андрій Романенко, Я вже вільно нею володію. Приблизний переклад: «Раб обставин, тобто ТАТУСЕКУ, негайно нагодуй свою королеву!»
Кішечка теж хоче їсти. Причому голосніше за всіх.
До виходу 12 хвилин. Треба ще зібрати собі тормозок, запхати ноутбук у сумку, знайти другий носок і бажано черевик і згадати, чи вимкнув плиту, адже десь там я ще й грінки смажив "Супербутіки від татуся", якщо бути зовсім точним.
– Тату, а де мій пенал?!
У холодильнику! Тьху, ні! Там мій тормозок!
– Тату, а чому мій пенал у холодильнику?!
– Бо... СТОП! ЩО ВІН ТАМ РОБИТЬ?!
О 8:10 ми таки вирвалися з квартири. Двоє школярок із портфелями, зачісками (виду "я старався"), півторарічна принцеса на руках і я, навантажений сумками, наче караванний верблюд.
Я навіть встиг подумати, що непогано впорався.
Аж тут старша запитала:
– Тату, а чому ти в домашніх капцях?
Я подивився вниз.
Справді. Капці.
– Дівчата, назад! Татові треба перевзутися!
– А можна я ще в туалет? – поцікавилася середня.
– А-а-а! НЯМ! – підтримала її молодша. (Бутилка вдома, охолоджується) БЛЯ!
І тут задзвонив телефон. Начальник.
– Доброго ранку! Ви вже виїхали?...
Так, ШЕФ, за пів години бьуду....
Ранок розпочався з лінивого, солодкого кексу. Я сиділа на своїй кухні — хоча воліла б на чиємусь обличчі — і дивилася на кулінарний шедевр, створений цими самими пальцями. Лінивий — бо треба було просто все змішати, а солодкий — бо я вбухала туди стільки цукру, що мій дантист дав би мені добрячого ляпаса.
1. Ранок починається з кави у ліжко. Гарячої, міцної, з пінкою. О, і молочко є. Смакота. А ще, це дуже бадьорить, коли ти...
...Скачеш по кімнаті з ошпареними ногами, руками, цицьками, бо вчора ввечері не вистачило сили і розуму задати правильні налаштування домашньому роботу. Як наслідок - кава прибула В ліжко, напряму, без посередника у вигляді чашки.
2. Ранок розпочинається. А все. Вистачить. Ранок почався? Ти прокинувся зранку? Та й слава богу. Запам'ятайте - якщо ви розплющуєте очі і не бачите бірку у себе на нозі, це начить, що у вас є ще цей день. Як мінімум.
3. Ранок починається без тебе поряд. Наді мною - все та ж стеля, біла, потріскана у кутках. Ролети спущені. Тепла постіль. Подушка. З коридору кіт кличе до миски. Я простягаю руку в бік, а там... Пусто. І холодно.
Ранок розпочався з підозрілого, косого погляду мого собаки, який ніяк не міг збагнути, за які такі гріхи його витягли з теплої лежанки о п’ятій ранку прямо в гидку осінню мряку. Ще й хазяйка спросоня виглядала божевільною. Волосся сторчма. Ще й накинула куртку прямо на халат і якимось дивом взула один свій шльопок, а інший — сорокового розміру чоловіка. Коли собака тяжко зітхнув, до мене нарешті дійшло: ми мокнемо в мій законний вихідний, який я переплутала з робочим днем.
Ранок розпочався тихо, майже нечемно — навіть не поцікавившись, чи готова вона його зустріти.
У її кабінеті час давно втратив будь-яке значення. Телефон мовчав, електронний годинник стояв із погаслим екраном. Вона навмисне позбулася всього, що могло нагадувати про хвилини, які спливали надто швидко.
Залишилися лише вона, незавершена робота й дедлайн, який не збирався чекати.
І поки за вікном світ поступово наповнювався світлом, вона навіть не здогадувалася, що ніч уже скінчилася.
Ранок розпочався з того, що у мене виникло палке і непереборне бажання прибити свого сусіда, закопати на квітнику, а зверху посадити чорнобривчики. От якого милого цей ворог роду людського вирішив косити траву мотокосою о шостій ранку в суботу, коли у мене вихідний?!
Ранок розпочався з підозрілої тиші. Чоловік спав, сусіди мовчали, телефон не дзвонив. І тільки коли я побачила на кухні записку «Кохана, тільки не хвилюйся», зрозуміла, що спокій цього ранку був дуже тимчасовим))
Ранок почався із того що я почула шум за вікном, а з вечора ще не було видно що буде зранку дощ, на погоду перед тим я не дивилася, ну от є... А тепер прийдеться добиратися на роботу на таксі, недуже вигідне задоволення однак... Але що ж робити? Маршрутка у таку погоду вже аж зовсім не зручна... Адже до неї ще треба і дійти, і так я могла б узяти парасолю, але не маю бажання... Однак в цій погоді є щось своє дивовижне, коли вже осіннє листя падає на землю, дерева вкриваються золотистими барвами... А зранку дощ ще не вщухає, і навіть ставати не хочеться, вирізати із теплого ліжка.. Осінь таки красива пора, хоча кожна пора року по своєму красива...
Ранок розпочався... із фатального усвідомлення, що будильник дзвонив уже тричі, а я все ще "просто заплющила очі на секунду". І так буває кожного ранку) Ну, майже)
Ранок понеділка почався з прикрої несподіванки: шкарпетки чомусь ніяк не могли знайти собі пару і сорочка для важливої зустрічі чомусь виявилася без верхнього гудзика. Всесвіт був проти сьогоднішніх планів і явно на щось натякав☺️
... жахливих звуків музики, яка долинає з квартири мого нового нестерпного сусіда.
Не я встала не з тої ного! Мене змусили піднятися і взяти пательню.
Стережися, гаде! Зараз я та моя тательня влаштує тобі важкий метал та "Добрий ранок"...
Друзі, допоможіть продовжити фразу Ранок розпочався словосполучення не з кави я одразу кидаю за борт. Потрібно щось нестандартне, що я згодом використаю в книгах, які буду писати. І всі користувачі Букнета можуть
Любі мої читачі! ❤️ За графіком 15 глава книги "Сім років мовчання" повинна була вийти аж у понеділок, але я не втрималася і виклала її для вас просто серед ночі.✨ Тож позаплановий суботній бонус уже чекає на сайті.
Привітики☺️✨️
Мої любі, сьогодні діє знижка на мою книгу Приз для Корсо Анотація: Корсо — безжальний бос угруповання «Пекельні Пси», людина, яка звикла вигравати все: гроші, владу… і людей.
Дівчина, якою
Сьогоднішній розділ роману «Приборкати звіра» — це справжні емоційні гірки, правда? Здавалося, тільки-но між Оленою та Віктором спалахнуло те саме полум'я, з’явилася довіра й абсолютно божевільна пристрасть…
Вітаю, друзі! Запрошую вас до читання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Я нагадую, що ця історія є продовженням книги Таємниця річки Арру Головна героїня нової історії – чотирнадцятирічна Емма Лупе
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРанок розпочався з усвідомлення, що сьогодні п'ятниця, до школи залишилося пів години, а в дружини температура 38.
Пиздець. Але спочатку будильник о 7:10.
Але я батько трьох дітей, тому панікувати мені ніколи, температуру тіла під боком визначив рукою. За роки сімейного життя я здобув кваліфікацію фахівця з розв'язання надзвичайних ситуацій в умовах гострого дефіциту часу.
Через хвилину героїчного самосупроводження себе з ліжка, я однією рукою готую дружині Колдрекс, другою смажу яєчню, третьою перевіряю портфель старшої, четвертою заплітаю середню. П'ятою намагаюся застібнути власні штани м(вони спортивні і на зав'язках, але це ж не головна проблема, тому зі штанами виходить трохи довше....
Стоп. Звідки в мене п'ять рук?!
Молодша, якій півтора року, щось обурено вигукує своєю фентезійною мовою.
Андрій Романенко, Я вже вільно нею володію. Приблизний переклад: «Раб обставин, тобто ТАТУСЕКУ, негайно нагодуй свою королеву!»
Кішечка теж хоче їсти. Причому голосніше за всіх.
До виходу 12 хвилин. Треба ще зібрати собі тормозок, запхати ноутбук у сумку, знайти другий носок і бажано черевик і згадати, чи вимкнув плиту, адже десь там я ще й грінки смажив "Супербутіки від татуся", якщо бути зовсім точним.
– Тату, а де мій пенал?!
У холодильнику! Тьху, ні! Там мій тормозок!
– Тату, а чому мій пенал у холодильнику?!
– Бо... СТОП! ЩО ВІН ТАМ РОБИТЬ?!
О 8:10 ми таки вирвалися з квартири. Двоє школярок із портфелями, зачісками (виду "я старався"), півторарічна принцеса на руках і я, навантажений сумками, наче караванний верблюд.
Я навіть встиг подумати, що непогано впорався.
Аж тут старша запитала:
– Тату, а чому ти в домашніх капцях?
Я подивився вниз.
Справді. Капці.
– Дівчата, назад! Татові треба перевзутися!
– А можна я ще в туалет? – поцікавилася середня.
– А-а-а! НЯМ! – підтримала її молодша. (Бутилка вдома, охолоджується) БЛЯ!
І тут задзвонив телефон. Начальник.
– Доброго ранку! Ви вже виїхали?...
Так, ШЕФ, за пів години бьуду....
Ранок розпочався з лінивого, солодкого кексу. Я сиділа на своїй кухні — хоча воліла б на чиємусь обличчі — і дивилася на кулінарний шедевр, створений цими самими пальцями. Лінивий — бо треба було просто все змішати, а солодкий — бо я вбухала туди стільки цукру, що мій дантист дав би мені добрячого ляпаса.
1. Ранок починається з кави у ліжко. Гарячої, міцної, з пінкою. О, і молочко є. Смакота. А ще, це дуже бадьорить, коли ти...
...Скачеш по кімнаті з ошпареними ногами, руками, цицьками, бо вчора ввечері не вистачило сили і розуму задати правильні налаштування домашньому роботу. Як наслідок - кава прибула В ліжко, напряму, без посередника у вигляді чашки.
2. Ранок розпочинається. А все. Вистачить. Ранок почався? Ти прокинувся зранку? Та й слава богу. Запам'ятайте - якщо ви розплющуєте очі і не бачите бірку у себе на нозі, це начить, що у вас є ще цей день. Як мінімум.
3. Ранок починається без тебе поряд. Наді мною - все та ж стеля, біла, потріскана у кутках. Ролети спущені. Тепла постіль. Подушка. З коридору кіт кличе до миски. Я простягаю руку в бік, а там... Пусто. І холодно.
Ранок розпочався з підозрілого, косого погляду мого собаки, який ніяк не міг збагнути, за які такі гріхи його витягли з теплої лежанки о п’ятій ранку прямо в гидку осінню мряку. Ще й хазяйка спросоня виглядала божевільною. Волосся сторчма. Ще й накинула куртку прямо на халат і якимось дивом взула один свій шльопок, а інший — сорокового розміру чоловіка. Коли собака тяжко зітхнув, до мене нарешті дійшло: ми мокнемо в мій законний вихідний, який я переплутала з робочим днем.
Ранок розпочався з пошуку другого шкарпетка)
Ранок розпочався тихо, майже нечемно — навіть не поцікавившись, чи готова вона його зустріти.
У її кабінеті час давно втратив будь-яке значення. Телефон мовчав, електронний годинник стояв із погаслим екраном. Вона навмисне позбулася всього, що могло нагадувати про хвилини, які спливали надто швидко.
Залишилися лише вона, незавершена робота й дедлайн, який не збирався чекати.
І поки за вікном світ поступово наповнювався світлом, вона навіть не здогадувалася, що ніч уже скінчилася.
Ранок розпочався з того, що у мене виникло палке і непереборне бажання прибити свого сусіда, закопати на квітнику, а зверху посадити чорнобривчики. От якого милого цей ворог роду людського вирішив косити траву мотокосою о шостій ранку в суботу, коли у мене вихідний?!
Ранок розпочався з підозрілої тиші. Чоловік спав, сусіди мовчали, телефон не дзвонив. І тільки коли я побачила на кухні записку «Кохана, тільки не хвилюйся», зрозуміла, що спокій цього ранку був дуже тимчасовим))
Ранок почався із того що я почула шум за вікном, а з вечора ще не було видно що буде зранку дощ, на погоду перед тим я не дивилася, ну от є... А тепер прийдеться добиратися на роботу на таксі, недуже вигідне задоволення однак... Але що ж робити? Маршрутка у таку погоду вже аж зовсім не зручна... Адже до неї ще треба і дійти, і так я могла б узяти парасолю, але не маю бажання... Однак в цій погоді є щось своє дивовижне, коли вже осіннє листя падає на землю, дерева вкриваються золотистими барвами... А зранку дощ ще не вщухає, і навіть ставати не хочеться, вирізати із теплого ліжка.. Осінь таки красива пора, хоча кожна пора року по своєму красива...
Адель Лантьє, Оооо,чудовий абзац, прямо початок оповідання для хеловінського конкурсу.
Ранок розпочався... із фатального усвідомлення, що будильник дзвонив уже тричі, а я все ще "просто заплющила очі на секунду". І так буває кожного ранку) Ну, майже)
Ранок почався із затерплої шиї. М-да, мені ж усього 42, а з позами для сну вже краще не експериментувати.
Аліна Чуйко (Hunter), дякую!
Ранок понеділка почався з прикрої несподіванки: шкарпетки чомусь ніяк не могли знайти собі пару і сорочка для важливої зустрічі чомусь виявилася без верхнього гудзика. Всесвіт був проти сьогоднішніх планів і явно на щось натякав☺️
Яна Залізняк, щиро дякую
... жахливих звуків музики, яка долинає з квартири мого нового нестерпного сусіда.
Не я встала не з тої ного! Мене змусили піднятися і взяти пательню.
Стережися, гаде! Зараз я та моя тательня влаштує тобі важкий метал та "Добрий ранок"...
Тут без кави
Олеся Глазунова, клас!!!
з відчуття, що понеділок не настав, а наступив! просто на голову, бо чому б їй тоді так боліти?
*ранок понеділку добрим не буває*
Вень Чжулун, ранок понеділка розпочався з головного болю
Годиться!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати