Між сиренами і тишею

Анотація до книги "Між сиренами і тишею"

Ця збірка — про життя, яке триває між повітряними тривогами й рідкісними хвилинами спокою. Про любов, що вчиться долати відстані. Про тих, кого чекають, за ким сумують і кого іноді можна обійняти лише подумки.

Знаєте, я ніколи не мала конкретного ритуалу для написання поезії. Не чекала на правильний настрій, не шукала гарних краєвидів чи особливих моментів. Мої вірші часто народжуються зовсім інакше.

 Іноді це пізня ніч, коли місто затихає, а думки, навпаки, стають надто гучними. Іноді - чергова повітряна тривога, як от саме в цей момент та збиття ворожих ракет, новини, від яких стискається серце, або звичайний день, у якому раптом стає нестерпно багато почуттів.

Мої вірші про війну - це не спроба знайти красиві слова для страшних речей. Це спосіб говорити про те, про що часом важко описати звичайною мовою. Про страх, втрати, очікування, невизначеність і любов, яка в умовах війни набуває зовсім іншого значення. 

А вірші про життя..Вони народжуються після особистих переживань, роздумів, внутрішніх суперечностей. Іноді я пишу про те, що відчуваю сама, іноді - про те, що, можливо, відчуває хтось інший, але не знаходить в собі сміливості сказати.

Часто пишу тоді, коли всередині є щось, що більше не хоче залишатись неозвученим.

Мабуть, саме тому мої вірші такі різні, але водночас мають щось спільне - у кожному з них лишається частинка мене. 

І якщо хоча б один рядок колись відгукнеться комусь настільки, що людина відчує і подумає "Я теж так відчуваю..", - значить ці вірші народились не дарма.

Чи буває у вас так, що ви знаходите в чужих рядках власні думки та почуття, які самі ніяк не могли сформулювати?