В світі моїх котиків і до них, вампірський кусь не надто романтичний, хижий і огидний, це якщо дивитися зі сторони, але якщо ти учасник процесу... Не все так однозначно?

Вона вкусила його. Смак теплої солоно-металевої крові наповнив горло. Вища насолода. Одинока сльоза скотилася з її багряного ока. Вона не могла зупинитися, поки він увесь не став її частиною. 

Це не було боляче, усвідомив Богдан. Це було занадто приємно. Бляха, та це в сотню разів краще за...

З хижо-романтичним "кусь" Богдана і Раєчки можна ознайомитися в "Оберни..." і Антон... моя ж ти бусічка)))

Антон, Бог Ночі, усвідомлював корисність сонця. Воно було його ворогом і водночас найкращим союзником, допомагало замітати сліди. Він кинув оком на напівпритомну жінку. Час настав. Чоловік прикусив губу — яскрава крапля крові виступила й застигла на блідих вустах. Вампір підійшов і подарував їй найніжніший смертельний поцілунок. Вона проковтнула його кров — і тепер він міг робити з нею що завгодно. 

З тим, як Кет "ледь не кайфонула" через одного конкретного придурка читати в "Котик для Вищого"

РОЗКАДРОВКА

— Бляха, ледь не кайфонула, придурку! — Кет врізала вільною рукою в щелепу монстра перед нею. Удару було недостатньо, щоб вирубити, але достатньо, щоб висмикнути руку.

Другий прийшовся з коліна — цього вистачило, щоб звалити його на підлогу.

Вона зібрала всі залишки сили в кулак і різко вдарила знизу вгору, просто в підборіддя.

Любомир відсахнувся, торкнувся викривленої щелепи й різким рухом вправив її на місце.

— Скільки разів ти мені вмазала?
— Три, — Кет притиснула рану на руці.
— Це я тебе?.. — тремтячим голосом запитав Любомир.

— Облиште, босе. Що важливіше — скільки корисної інформації ви знайшли? — Кет різко змінила тему.

Та й взагалі Катя вважає:

— Бій його й справді виснажив, — Аллочка хитро посміхнулася, поклала черговий бутерброд на тацю. — Може, відновите сили Боса іншим способом? 

— Ні! — Кет різала ковбасу рішуче і якось надто різко. — Себе дайте йому вкусити! 

Аллочка розсміялася: 

— Пробач, і справді надто радикально! І чому ми знову спілкуємося формально? 

— Ага, — Кет трохи охолола. — Теж забулася! Але дозволяти себе кусати вампіру — фігова ідея! 

— Чому це? — спитав Любомир, який щойно зайшов до кухні разом із Максом. 

А ви як дозволяли б вампірчику іноді себе вкусити ;)