Доброго вечора!

Мене звати Мелені Матхевен, і я хочу Вас познайомити зі своїми дітьми:

Заборонене кохання

І анотація першої частини:

— Та... зачекайте... ж ви! — я ледь біжу за ним, а йому хоч би що, мов мене дійсно немає на цьому білому світі.

Люди дивляться на мене, наче я якась божевільна, але я не така. Це взагалі той чоловік якийсь надто дивний — йде, наче нічого й не сталося. Простий день, як ті понеділки, які дратують найбільше.

— Мені не подобається, коли за мною біжать дівчатка! — повернувся він до мене із похмурим обличчям і притулив свій палець до моїх грудей.

Мабуть, почув, як б'ється моє серце, бо відразу відійшов далі від мене, збільшив між нами відстань. А я геть нічого не зрозуміла з того, що щойно відбулось.

Наступна історія, це друга частина,яка розіб'є Ваше серце. Вона мене полонила. Але, що там на Вас чекає - доведеться почитати. Тож:

Заборонене кохання: Після зради

Анотація другої частини:

Я стала коханкою. Закохалася в його блакитні очі, але й у них тепер бачу лише зраду. Він став моїм маревом. Та згодом, після втрати ще й батька, я дізнаюся, що в мене є вагома причина перестати плакати за ним. Хоча... я навіть не здогадувалася, що саме трапиться зі мною далі. Лише правда відкриє очі, якою б болючою вона не була... Чи зможуть вони нарешті бути разом — не як коханка і зрадник, а як справжня пара?

Я закохалася у свою історію. І чесно цього не могла собі уявити. Вона сама прийшла. Пам'ятаю, ну так хотілося щось написати, аж руки свербіли. І от тепер повернулася. Довелося трохи попрацювати, редагувати. Сподобалося.

Тому не бійтеся писати. У мене не виходить зараз. Я стала більш нервовою через обстріли, і не доходять руки.

Я хочу аби Ви не боялися, адже творчість у нас можуть легко відібрати.

Літайте у фантазіях! Пишіть те, що душа у Вас просить! Тільки не зупиняйтеся!!

Я Вас обіймаю!

І вірю у Ваші прекрасні мрії!