Прочитай мене № 2 від Елани Чунту

Анастасія Пармська «Тиждень до Різдва»

Сюжет:  Софія успадкувала після смерті бабусі будиночок в маленькому містечку. Жити там вона не планує, а тому вже вирішила, що має привести його до ладу, знайти покупця і якнайшвидше повернутися до звичного, вже налагодженого життя.

(Зав'язка, до речі, дещо нагадує «Надобраніч, Джун» Сари Джио – відмічаю як плюс, та книга свого часу мені дуже сподобалась і я зраділа, натрапивши на щось у подібному стилі).

Однак виявляється, що ремонт будинку – не та справа, яку можна легко зробити за три  дні. Потрібен час і помічник…

І от, з помічником не все так просто!

Спочатку Роман її дратує, бо знайомство почалось не дуже вдало. Але Софії доводиться звернутися до нього по допомогу, і це поступово їх зближує. А ще під час ремонту вона знаходить старі листи і починає розуміти, що знала про бабусю далеко не все.

Перші розділи були дещо нерівномірно написані, здавалось, що частково автор ще наслідує чийсь зразок (порівняння, надто короткі речення, які збивають ритм спокійної різдвяної історії). Надалі це вирівнюється, вже видно власну руку і стиль. Вдало прописане життя у тісному оточенні, де всі всіх знають і пригадають події десятирічної давнини. І те, як це подекуди втомлює людину з великого міста, де норма – не знати сусідів зі свого поверху.

Історія добре читається як різдвяна казка: далеко не кожне маленьке містечко в реальності виглядає таким теплим, затишним і приймаючим, але на те подібні книги і пишуться, щоб створити для читача вайб дива і трохи містики). І саме як добра казка, книга подобається.