Мої особисті чіти! Сід+комікс!

"Ніч Вовка" - вже сьогодні о 19:00 в новій главі "Котик для Вищого"

Кам'яне серце Мем, здається тріснуло в цей момент, щоправда...

— Ну, до повні ще є час, — Любомир присів поруч на стілець. 

Олена мовчала. Він теж. 

— Іди вже! — жінка не витримала тиші. — У тебе багато роботи! 

— Працівники передають вам привіти й бажають швидшого одужання, — Любомир підвівся. — Одужуйте, ме... Бабусю! — раптом вирвалося в нього. 

Олена заплющила очі. 

Комусь, на відміну від самого Любомира з "батьками" пощастило більше ;)

 

Йому дійсно подобалося те дивакувате людське тепло, яке випромінювали ті старі. 

Іноді в його пам'яті виникали уривки життя його виду — чи то в потойбіччі, чи в місці, яке люди звали пеклом. Він щиро вважав, що якби його вид перейняв дещо від людей, вони могли б неймовірно розвинутися! 

Ну і звісно, Сід вміє в соціалізацію краще за більшіть людей!

Ну і нудьгующий вперше за своє життя Любасик

Хіба ж він не котик?

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Очерет
09.09.2026, 12:49:59

Оце, мабуть, коли мене нарешті звільнять з лав ЗСУ, я теж якийсь час отак буду нудьгувати)))

Анастасія Газе
09.09.2026, 13:02:05

Очерет, Оце точно, коли раптом з'явивя час, а ти не занєш, що з тим робити)))

Інші блоги
Великі знижки до Дня народження авторки!
Так! Сьогодні День народження в мене, а подарунки я роблю вам! Дві дуже приємні знижки 35% на дуже захопливі книги, в яких я спробувала замахнутись навіть на епік! Не буду стверджувати, що вийшло прям епічно, але я старалась))
Поглинач демонів. Продовження. Слеш.
Сніданок, який важко пережити… особливо для талії! Що може бути небезпечнішим за зустріч із демоном? Правильно — сніданок, приготований головним алхіміком замку, особливо якщо він вирішив особисто простежити, щоб
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше