Додано
08.09.26 10:35:48
Як приборкати привидів минулого?
Як приборкати привидів минулого у своєму творі, або що таке ретроград і як з ним боротися.
Мабуть ви помітили, що мій хвіст рідко з'являється на Букнеті. Ні, я не покинув цю круту платформу, просто мене затягнув вир химерного минулого ψ(▼へ▼メ)
Відкрити свій старий твір — це як викликати духів минулого. Сторінки шепочуть із темряви між рядків прокляття, лякають невдалими зворотами, жахливою граматикою та змушують бігти сироти по шкірі від думки: «Який жах. Невже я й справді таке написав?» (☉。☉)
У цьому стані легко піддатися солодкій спокусі — спалити все дотла. Але мета редагування не знищити старий світ, а провести його крізь тіні до зірок (✯◡✯)
А найголовніше вчасно поставити чітку точку в часі, коли ви відпускаєте текст у світ, інакше він висмокче всю вашу енергію (×﹏×)

Оновлені розділи темного фентезі "Сновида з Червоного замку" без похмурих тіней минулих помилок, але з тим самим містичним темним вайбом ≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Кіт Анатолій
449
відслідковують
Інші блоги
Буває, що дуже хочеш, аби винним виявився конкретний чоловік. Ви колись так хотіли? Мира хоче. У справі дванадцятирічної давності був ідеальний підозрюваний: ревнивий колишній, без алібі, з погрозами при свідках. Тепер
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
У мене це сцени, де герої майже торкаються, але не можна. Я пишу детектив із повільною романтикою. Мої герої ненавидять одне одного вже дванадцять розділів, і щоразу, коли вони опиняються ближче ніж на метр, я переписую
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Вітаю! Взагалі-то я не люблю писати блоги і починаю з цієї думки майже кожен свій блог. Але! Сьогодні вийшов 19-й розділ «Миті віддзеркалення», і це дуже гарячий розділ ❣️❣️❣️ А ще я люблю на дозвіллі генерувати


16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
"Але мета редагування не знищити старий світ, а провести його крізь тіні до зірок"
Глибоко...
Per rectum ad astra.
Дикий Степ, Щиро дякую ❤️ Старався (. ❛ ᴗ ❛.) ✧*。
Як магічно ❤️❤️❤️
Ольха Елдер, Дяку❤️❤️❤️
Була у мене думка підправити першу частину, але з годом я її відкинула. Навіть перечитати не встигаю, не те, що переписувати. Втім, у мене є для цього пояснення. По-перше, я ніколи не публікую розділ одразу, саме даю йому настоятися, перечитую, правою і потім публікую. По-друге, цікаво спостерігати, як поступово розвиваються герої та сюжет, росте твоя власна майстерність від однієї книги до іншої, а це можна помітити саме без редагування. Ну, якщо нічого не палити, звісно)
Кіт Анатолій, О, то зовсім інша справа! Бажаю вам терпіння і витримки ❤️
❤️❤️❤️
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
Нічого не треба палити! Воно вам що, їсти просить? Мені власні твори періодично здаються то крутими, то нездалими. І так по колу...
Кіт Анатолій, На всі сто✨️
Ніколи не виникало бажання видаляти файл з твором чи палити рукописи) Навпаки, треба сідати і покращувати)
Знайома ситуація)
Олексій Цапович, Потиснув руку і послав промені підтримки ❤️
✨️❣️✨️
MargFed, ❤️❤️❤️
Вау, дуже круті та деталізовані візуали!
Mary Grant, Щиро дякую ❤️❤️❤️
Але вже гарні візуали !
Марія Бруа, Красно дякую ❤️❤️❤️❤️
Привіт, друже!☀️
Пам'ятаю цей момент з книги — круті візуали❣️Та й книга крутезна! Однозначно рекомендую всім, хто не читав ⭐❤️
І не катуй себе зайвим — всі ми ростемо на своїх помилках!) Будеш «вилізувати» текст — він втратить свою самобутність. Повір, я це точно знаю. І пам'ятай: ідеалу не існує! (◠‿◕)
Наступна книга «Їз розлучила смерть» теж класна. Я нарешті повернулася до читання, залишаю коментарі — перевіряй).
Лекса Т. Кюро, Привіт!☀️
Як же приємно отримати від тебе такий світлий і підтримуючий відгук! Дякую величезне за ці слова і за рекомендацію — це справді заряджає енергію моєї творчої батарейки (❁´◡`❁)
Я намагатися довести все до ефемерного ідеалу, можна випадково витравити ту саму живу щирість і самобутність, яка й робить історію живою. Вчитися відпускати свої тексти та просто рости далі — це важливий урок для кожного з нас. Дякую, що нагадала про це! (◠‿◕)
Твоя підтримка дуже цінна. Натхнення тобі та теплого дня✨
Давайте готуйте Сновиду, бо "Їх розлучила смерть" закінчується, і я планую то читати)))
Мрія Чарівна, Не хвилюйтеся, я в активному процесі (✿◡‿◡) Дякую, що читаєте та коментуєте❤️ Це спонукає наполегливо працювати (✿◕‿◕✿)
Як я вас розумію! Переглянула крадькома свою "першу книжкову дитину" і думаю чого оце я вважала то легенькою казкою, коли воно мені тепер доволі важке й темненьке, до жахастика ще наче недотягує, але двозначність викликає)))
Ото й справді в такі моменти треба стриматися і відпустити!
Візуали чудові!
Анастасія Газе, З часом ми самі ростемо, і разом з цим змінюється бачення наших текстів ❤️
Неймовірно приємно, що візуали сподобалися (´▽`ʃ♡ƪ)
Крутезні візуали ♥️
Софія Солодова, Щиро дякую ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати