Давно мала таку ідею, та все не вистачало часу її втілити. Але все ж сьогодні хочу розпочати щонедільну рубрику про мої літературні вподобання.

    Адже всі автори є затятими читачами. Ну, принаймні, себе я до них точно відношу. Тож хочу розповісти більше про свої літературні вподобання. Можливо, когось із читачів вони зацікавлять.

     Планую, що блог виходитиме щонеділі, і розділю його на три частини:

1 — мої вподобання із класики;

2 — мої вподобання серед сучасних авторів, які публікуються на платформі «Букнет» (моя бібліотека переповнена чудовими творами, які з захопленням читаю);

3 — мої власні твори, що публікуються на платформі «Букнет» (бо автору має подобатися те, що він пише).

    Отже, щонеділі я розповідатиму про три свої літературні вподобання.

    А сьогодні хочу почати здалеку, тобто з дитинства. А майже всі діти читають казки. Моєю улюбленою була казка братів Грімм «Пані Метелиця». До речі, і зараз із захопленням перечитую її.

    Чарівна казка із зимовою атмосферою. Про двох дівчаток: одна — мамина розбещена улюблениця, інша — ненависна падчерка. Одну мати пестить і голубить, іншу — змушує до праці.

    І ось одного разу падчерка потрапляє в інший, чарівний, але зовсім незнайомий для неї світ. Та й там працьовита дівчина не лякається труднощів, сумлінно виконує роботу, допомагає іншим і робить це щиро. А потім за свою працю отримує заслужену нагороду.

    Її лінива сестра, побачивши подарунки, теж захотіла таких. Але, потрапивши в чарівний світ, де мешкає Пані Метелиця, не докладає жодних зусиль, аби отримати винагороду. А яка праця, звісно, така й виплата. Мудра Пані Метелиця все зрозуміла й вручила ледачій дівчині подарунок, на який вона заслуговувала.

    У казці «Пані Метелиця» є і таємнича криниця, і дивовижний будинок Пані Метелиці, і чарівні події, пов’язані зі снігом. Водночас це не просто казкова історія, а розповідь про добро, працю, справедливість і людські якості.

    Тож якщо ви не мали нагоди прочитати цю історію в дитинстві, раджу звернути на неї увагу, особливо у зимові дні. До речі, зараз вона вивчається на уроках зарубіжної літератури у 5 класі.

    Ну, якщо вже зайшла мова про казочки, то й другу частину рубрики присвячу казкам.

    Цю книгу я нещодавно читала і вже радила читачам у рамках літературного марафону. Та все одно ще раз про неї нагадую. Я маю на увазі Казочка На Добрий Сон авторки Світлани Фоя.

      Дуже добрі та повчальні казочки, яких зараз не так багато. Чудово підійдуть для малят дошкільного та молодшого шкільного віку, хоча й дорослим буде цікаво.

    Там є історія про чорну кицю-мандрівницю, яка згодом отримала ім’я Нічка. Про дівчинку Алю, яка з батьками переїхала до нового будинку, де з нею трапилося безліч пригод. Про двох братиків, які не змогли поділити сливу і тим самим завдали чимало клопотів своїй бабусі та собі. Є історія про равлика, який мріяв про виноград, та історія про незвичного павучка, який створював павутинну музику.

    Усі історії легкі для читання, дуже цікаві та повчальні. Впевнена, що і дітки, і дорослі будуть у захваті.

     Ну і трішки розповім ще про мою казку, Казка про любов Ця казка для дорослих, але без позначки 18+. Історія, яку я написала в ранній юності, коли вірила в добро та перше кохання… Хотілося мені тоді чомусь трішки казки. Історія починається з прогулянки молодої дівчини морським узбережжям. Вона так захоплюється природою, що не помічає наближення бурі. Гроза набирає обертів, дівчина налякана… А потім, як у казці, з’являється красивий принц із трояндою в руках, який рятує дівчину. На ранок казка закінчується, та дівчина не хоче в це вірити…

     Ну от, розповіла про три книги. Планую наступної неділі порадити вам, шановні підписники, ще три історії.

      А які казочки читали або ще читаєте ви?