Доброго вечора!
Завтра Гордій дізнається одну дуже неприємну річ.

І ні, не про те, що Злата вагітна.

Гірше.

Він зрозуміє, що весь цей час жив усередині чужої версії подій.

Що хтось дуже вдало підсунув йому потрібну правду.
Що він повірив.
Що зробив висновки.
Що майже зруйнував усе остаточно.

А найболючіше навіть не це.

Найболючіше — коли ти раптом дізнаєшся, що людина, яку вважав тією, що пішла…

насправді чекала. Довго. На тебе.

Завтра в «Шлюб наосліп Покута» Гордію доведеться вперше подивитися не на вчинок Злати.

А на власну помилку.



Шматок: 
 

— Перед від’їздом пані Злата написала листа своєму чоловіку, де повідомила про вагітність і так само запропонувала поїхати з нею на обстеження в клініку батька. У нас є запис із камер спостереження в аеропорту, де вона прочекала майже сім годин.

Клятий Макс! Щоб його!
Мене остаточно підриває, нутро горить болем і шоком. Все в грудях одним болісним клубком стає і жагою. Жагою знати правду. Всю правду.

— Припустимо, що це так і запис правдивий, але мій клієнт отримав зовсім інше, — виводить на великий екран фото записки, яку я отримав. Хмикаю, бо вже знаю, це не вона писала.

— Протестую! — відразу зривається інший адвокат. У нас немає фото оригінальної записки, проте є фото почерку пані Злати, — картинка на екрані змінюється, напис із підписом. Її підписом. — Навіть неозброєним оком помітно — це не почерк пані Чернецької.

— Знаєте, — Злата перетягує увагу на себе. — Коли ти все життя живеш у зміїному кублі, не маєш можливості оступитися. Це може дорого коштувати. Проте почуття можуть вибити людину з колії. І коли ти зробив помилку, важко подивитися людині в очі, яку кохаєш. Тому я не мала сміливості прийти до нього, а довірилася людині, яка продала свого найкращого друга. Шкода, що про це тоді я не знала.



Далі буде тільки цікавіше! Не пропустіть...
Мирних снів