Вітаю, шановне творче товариство! І все-таки я вирішила відсвяткувати офіційно свою сотню. Одразу поясню, чому “все-таки”. Не секрет, що кількість підписників не означає, що усі вони вами страх аж як цікавляться. У кожного з моїх підписників були свої резони натиснути “Відстежувати”. І я прекрасно розумію, що теми моїх книг досить специфічні – не формат Букнету (колись у когось натрапила на таку фразу – мова була не про мене). Я не в претензіях. Але сто натиснуло. І я щиро дякую, що ви, шановні автори й читачі, зробили для мене цю цифру.

Проте я хочу подякувати окремо тим з вас, хто дійсно, по-чесному, читав і був зі мною ці пів року. Чесність я бачила в коментарях – детальних, змістовних, іноді зворушливих, іноді кумедних, іноді сумних, але завжди щирих. Як і кожний автор, я радію, коли моє слово торкає, коли воно відлунює.

Спочатку я хотіла просто перелічити найбільш активних читачів. Але вирішила, що це буде якось не політкоректно. Я багато читаю. Більше, ніж пишу. І на просторах Букнету відкрила для себе авторів, які мене не читають, але їх читаю я, або яких хотіла б почитати в майбутньому. Цікавого ж тут, справді, багато. І фізично до усього цікавого не дотягнешся. А повчитися є чому. Головна людина на цій платформі – Автор. Тому я вирішила об’єднати й тих, хто читає моє по-чесному, і тих, кого я читаю, і тих, кого хотіла б почитати (в дужках опосередковано натякну на автора назвою твору). Це буде справедливо. Таке спонтанне зібрання творчих особистостей у моїй голові спонукає мене видати наступне резюме-характеристику збірного образу ідеального Автора Букнету (як на мене, звичайно).

Отже, автор 

-багатогранний у тематиці, сумлінний у слові (“Двісті метрів до життя”)

-достеменно знає, про що пише;  поважає побратимів по цеху ( “Кросна”)

-готовий до експериментів – із формою, змістом, мовою (“Де-не-де”)

-знає світову міфологію (і не только) (“Моровиця”)

-знає історію, зокрема України (“Бісеня на лівому плечі”)

-знає закони жанру й зворушливо пише про стосунки (“Фатальний обмін”)

-використовує навички, набуті з життєвим досвідом (“Не всі мертві мовчать”)

-знає психологію, зокрема сильної жінки й шляхетного чоловіка (“Рука, що гойдає колиску”)

-знає світову культуру (“Лист Еврідіки”)

-утверджує грамотну українську мову, створюючи твори різноманітних жанрів (“Люди та орки”)

-зацікавлює темою, яка спочатку здається чужою (“Котик для Вищого”)

-щирий (“Евакуація, або дорогою до стабіка”)

-пори все – оптиміст  (“Пригоди дачного синдикату”)

От і відсвяткували! Усім авторам Букнету добра й тиші над головою.