Опівночі в «Порталі у Гріх» розгориться конфлікт і заточаться ножі. Двоє переляканих братів проти однієї дуже впертої читачки.

Хто з них винен? А хто правий? Важко розібратися, коли всі на емоціях.

– Це була пастка, – жбурнула йому в лице. – Ти безсовісний маніпулятор, який з самого початку знав, що мені цей клуб не сподобається! Ти навмисно обрав його! Ти знав, що це не мій жанр. Посиджу, розчаруюся і сама попрошуся додому. Таким був твій ідеальний план?

– А якщо і так, то що? – з викликом вигукнув він. – Я виконав свою обіцянку, повів тебе до клубу. І ти навіть отримала те, чого хотіла. Сподіваюся, тобі сподобалося.

– Годі! – прогарчав здоровань. – Ми зараз говоримо не про це. Ми говоримо про те, що за цю годину ми пережили такий страх, що ти й уявити не здатна. Весь клуб перетрясли, всюди оббігали. Мені так лячно і погано не було, навіть коли ми на кілька тижнів лишилися без даху над головою, ночували на вулиці і доїдали чужі обіди. Я, блін, тоді так не хвилювався, щоб серце з грудей вистрибувало.

Я опустила очі. Навіщо він розповів цю інформацію саме зараз. Мені ж одразу шкода їх і соромно за себе. Але я взагалі не підозрювала, що вони мене загублять. Я ж дійсно не ховалася, зізнатися, навпаки хотіла, щоб вони все бачили, особливо татуйований, як його задум розсипається попелом. Ця здогадка промайнула в голові майже одразу, коли ми прийшли за стіл до Бена. Як вуж на пательні викручувався, щоб і слово дотримати, і дати мені поганий досвід.

Хлопці страшенно перелякалися, бо загубили Мію. А вона не знала, що загубили, бо на її думку стояла прямо у них під носом, тому брати мали все бачити на власні очі – з ким і куди пішла.

Здавалося б, могли по тихому домовитися, щоб наступного разу їх попередила, ну там написала чи подзвонила. Але… коли в тобі все ще бурлить паніка, страх і дрібочка ревнощів – важко говорити спокійно. А коли на тебе нападають, звинувачують і намагаються погрожувати тим, що більше нікуди не повезуть, якщо не «виправишся», то неможливо не огризатися і не обурюватися.

– Вона не зрозуміла, – Вейн стиснув кулаки і заплющив очі. – Вона досі вважає, що права, а ми два злодії, які тримають її тут у полоні і безпідставно сварять.

Мене заділи ці слова. Він зараз говорив про мене так, наче я не сиджу поруч. Не очікувала побачити цю його сторону. Темну, отруйну.

– Ну поки не зрозуміє, то до клубів більше не поїдемо, – видихнув здоровань.

Клас. Коаліція проти мене. Чудово.

Чи зможуть вони порозумітися і домовитися? Скільки їм на це знадобиться часу? Можливо, варто охолонути і розійтися по кімнатах, а вже зранку поговорити?

На жаль, ми можемо лише спостерігати. А я нагадую, що «Портал у Гріх» на фінішній прямій. Зовсім скоро ми дізнаємося, чим це все завершиться.

❤️❤️❤️

Підписуйтеся на авторський профіль, щоб не проґавити цікавеньке. І обов’язково додавайте «Портал у Гріх» до бібліотеки.

❤️❤️❤️

Ось тут я зробила список відтворення на ютюбі, де можна подивитися буктрейлер і відео-тизери героїв.

Якщо вам хочеться більше відео (короткі, динамічні, веселі), то їх можна знайти в моєму тіктоці.

Якщо ви хочете більше палкого контенту і міні-спойлери до оновлень, періодичних подаруночків і найсвіжіших новин, тоді приєднуйтеся до мого каналу в телеграмі. Там же можете ставити питання, які у вас виникатимуть щодо книги.

❤️ Щиро ваша, Джул’єта Матикота. ❤️