І знову трохи аносів і "соковита" Віка

У двері постукали. Обережно зазирнули хлопець і дівчина. Її Богдан упізнав одразу — та нівроку підкачана мала, що присвиснула йому вслід на Володимирській гірці. «Здається, Віка», — пригадав він ім’я. Її напарника Богдан не знав.

 

Вадим подивився вслід оперативникам:

— Соковита дівчинка, — вампір облизнувся. — Я б скуштував…

 Сьогоднішня глава "Котик для Вищого" повна спогадів, тут і дуже специфічна "співбесіда" Катерини і погляд Вадима на Раю та жарти, зрозумілі кожному:

— Готові до роботи, Босе? Заспокоїлися? — запитала вона надто офіційно.

— Ага, — Любомир не відводив очей від документів. — Треба спланувати спецоперацію… Бляха! — він замислився. — От же ж! Потрібен інший термін…

— Теж тригерить? — всміхнулася Кет.

Він посміхнувся у відповідь.

І абсолютно щире зізнання Богдана.

— Чому ти з нею? З Марією? — Вадим заспокоївся; йому й справді було цікаво.

— Я досі не певен чому. Частково через провину… І мені подобається бачити її щасливою! — Богдан посміхнувся. — Що ж, повернемося до теперішнього. Нащо наплодив обернених?

Оновлення вже о 19:00

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ані Мортем
20.08.2026, 15:00:01

мене теж тригернуло те слово

Анастасія Газе
20.08.2026, 15:31:24

Ані Мортем, Це наша загальна біль.

Інші блоги
Великі знижки до Дня народження авторки!
Так! Сьогодні День народження в мене, а подарунки я роблю вам! Дві дуже приємні знижки 35% на дуже захопливі книги, в яких я спробувала замахнутись навіть на епік! Не буду стверджувати, що вийшло прям епічно, але я старалась))
Поглинач демонів. Продовження. Слеш.
Сніданок, який важко пережити… особливо для талії! Що може бути небезпечнішим за зустріч із демоном? Правильно — сніданок, приготований головним алхіміком замку, особливо якщо він вирішив особисто простежити, щоб
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше