Чим мене лякає Третя Плюс"?

Опубліковано вже восьму главу "Бентежні новини" твору "Третя Плюс". Сьома і,як на мене дуже важлива глава "Чупакабра", не мала окремого допису у блозі з особистих міркувань. 

Чому? А що ви знаєте про чупакабру? Переконаний, що кожен змалює собі дуже різну від інших картину цієї істоти. Я завжди бачив її в уяві саме так, як описав. Але ж не чесно нав'язувати власну думку іншим. Як і про змальованих вампірів, до речі, але це вже інша тема. 

Що насправді мене лякало у творі весь цей час, це ставлення до людей. У канві твору, більшість із них, тобто нас, виступають антагоністами. Скільки їх загинуло у сутичці в лісі? Екіпаж гелікоптера, який точно не вижив після бою з Рішителями... 

Читач, неодмінно, прийме позицію головного героя та його друзів, жоден з яких людиною не є. Тому я вкотре хочу нагадати: твір — це фантастика, а втрата кожної людини, незалежно від раси, віри, поглядів та решти є неприпустимим! 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не можу приховати це від вас!!!
НУ ЯКІ ВОНИ КРАСИВІ!!!!!!!! Я обожнюю красу - в усьому! І мої герої теж прекрасні завжди!) Знайомтесь: Лівія і Ренар з книги "Терміново потрібна відьма". Оновлення вже на сайті! Графік: пн+сер+пт+сб
Про оновлення двох книг + деякі зміни❤
Любі, у мене змінилося посилання на Телеграм-канал, де я публікую цікаві фотографії героїв, уривки, спойлери, рецензії і багато іншого! Долучайтеся, і залишаймося на зв'язку: ✦ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ "ЦЕ СОЛОДКЕ СЛОВО: "КНИГИ"✦ (строго
Подружжя. Чуттєвість. Поцілунки.
Привіт, мої любі Спокусники! Чуттєвий розділ вже на сайті. “Не такий ти й святий” 18+ Я нахилився до дружини, поцілував її в плече й прошепотів: — Дякую, Ангеле. Вона затремтіла під моїми губами,
Для мами дитятко, то завжди дитятко ))
— Здоровіші бачили, мамо, — буркнув я, вішаючи куртку на цвях. — Інструмент забирав. — Інструмент він забирав! На годинник глянь! Уся печеня в горщику вистигла! Іди руки мий, робітнику! Шляк би тебе трафив. Я
Де всі люди?
— Тримайся позаду за пів кроку, — напівголосно нагадав я Тайрі, коли ми спустилися трапом. — Палець уздовж корпусу пістолета, на спуск клади тільки за прямої загрози. Дивися навколо, не ґався. — Зрозуміла, —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше