Якщо ви вважаїєте, що "ця жінка мій смаколик" було вершиною іспанського сорому...

Любомир відскочив, тримаючи Кет за талію на кілька метрів від нього. Не відпустив одразу, притис до себе сильніше ніж варто.

— Пробач, але… — Любомир провів язиком від плеча напарниці до вуха, злизуючи кров із рани. — Ця жінка — мій смаколик!

То тут підтягнулася стара гвардія! Ці двоє взагалі живуть в іншому жанрі!

Рая абсолютно задоволена собою, з широкою посмішкою, підійшла до Богдана, взяла його за руку, відтягнула до недалекого ліхтаря і вкусила його прямо в шию.

Богдан однією рукою вхопився за ліхтарний стовб, другою рукою міцніше притис вампірку до себе.

— Гей! — крикнув Любомир. — Ви могли зробити це, бляха, вдома! Не лякайте моїх людей!

— Не заздри, братику! — Рая злизала кров, що виступила з рани чоловіка, посміхнулася демонструючи ікла, вийняла з сумочки пластир і наклеїла його на шию Богдана.

— Богдане! Хоч трохи контролюй цю збоченку! — крикнув Любомир.

— Пробач, хлопче! Я абсолютно ні в чому не можу їй відмовити! — з посмішкою відповів Богдан.

Рая залізла на огородження, послала всім оточуючим повітряний поцілунок, рукою на якій остаточно сформувалися гострі пазурі, підморгнула багряним, сяючим оком:

— Па-па! — І просто впала вниз.

Хоча є враження, що в Любасика дещо подвійні стандарти )))

Чому Рая задоволена і що там за "смаколик" такий читайте тут "Котик для Вищого"

Як Рая і Богданчик дійшли до здорових(не точно) стосунків читайте тут "Оберни..."