Трохи спойлерних картинок і мем для олдів )))

Любомир глянув на дівчину, одягнуту в його власну футболку. Тканина безформно звисала, злегка підкреслюючи її фігуру. Ноги Кет були фактично голими. По плечах спадало мокре волосся, залишаючи химерні вологі плями на тканині. Неймовірне бажання бути ближче, торкнутися її не відпускало. Стримався.

— Ну, принаймні в цьому ми на рівних… — ніяково зізнався Любомир і втупився в стіну.

Кет раптом замовкла і подивилася на нього шоковано:

— Та ну нє…

— Та, да, — коротко відповів він, очікуючи, що вона зараз обов’язково почне насміхатися.

Кет подивилася в стелю, розмірковуючи. Раптом поклала голову йому на плече:

— Йди в душ, Любасику.

До речі, чому Любасик таке гальмо і носиться з бойовою напарницею, як з кришталевою вазою абсолютно винна ось ця шикарна пані!

— Я трохи налякала його тоді на пікніку, але його контроль над хижаком вражає. Він насправді ніколи не скривдить Катрусю. Якби міг — уже зробив би. Я б навіть сказала, що він нікому не дасть скривдити її. 

— Іноді твоя логіка дивна. Якось схоже на одержимість... 

— Це прощання, — Рая легко вивернулася й обійняла чоловіка у відповідь. Тепер вона дивилася йому прямо в очі. — Абсолютно ніхто в цілому світі не зрозуміє її краще! 

— Проте він усе одно небезпечний! 

— Принаймні йому не доведеться розбивати її на друзки, щоб потім збирати заново, хоча хлопчику варто трохи подорослішати, — Рая посміхнулася. Звабливо і сумно водночас. 

Про Раєчкине "Трохи налякала" тут "Кет. Вальс Крові"

А поки чекаєте спробуйте вгадати чи намагався Любасик відмазатися і чи допомогла йому сьогоді в цьому Віві?