Тизер до новинки, яка вийде вже завтра.

Я палко люблю жанр містики та жахів. Хоча в літературі він сприймається зовсім інакше, ніж у кіно.

«Квартира поверхом ліворуч» стане для мене невеличким експериментом. Ідея народилася ще навесні, але тоді я була повністю занурена в «Тінь, що не зникає». Ця історія забрала в мене якось аж надто багато сил та енергії.

Тому захотілося переключитися на щось легше. Так народилися короткий любовний роман «Полуничка» та романтичний трилер «Крихітко, біжи». Цікаво, але тепер вони зовсім не здаються мені «легкими» - ні з точки зору написання, ні з точки зору читання.

У трилері потрібно ні про що не забути, закрити всі натяки й зробити сюжетні твісти логічними. Але бачення фіналу нарешті є, тож «Крихітка» вибігла на фінішну пряму.

А от «Квартира поверхом ліворуч» поки що пишеться дрібними фрагментами. Ніби складаю пазл )ненавиджу їх складати). Проте вірю, що зрештою окремі шматочки складуться у цілісну, цікаву й моторошну історію.

Не знаю, чи правильно викладати історію зараз, можливо, варто було б ще трохи потримати її в голові, дати дозріти. Але жанровий конкурс змусив мене пришвидшитися. Тим більше, що ця історія живе в моїх думках уже кілька місяців.

Тож завтра відчиняться двері «Квартири поверхом ліворуч». Сподіваюся, вам незахочеться зазирнути всередину.

П.с. я колись казала, що ніколи не наважусь писати твори водночас. Тричі "ХА!"))