Любі мої, сподіваюся, не в однієї мене так. ❤️
Іноді сідаєш писати — і слова самі лягають на сторінку. Сцена народжується так легко, що не встигаєш за власними думками.
А іноді дивишся на порожній екран, не можеш написати й речення, і в голові з'являється лише одна думка: «Невже я найтупіша людина у світі?»
Або точно знаєш якесь слово чи назву, але в потрібний момент просто не можеш його згадати. Воно ніби крутиться на язиці, але вперто не хоче з'являтися.
Кажуть, це нормально. Але в такі моменти зовсім не віриться. ☺️
Скажіть, будь ласка, я ж не одна така? У вас теж так буває?
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Eugene, Щиро дякую вам за підтримку.♥️♥️♥️
Я не пишу книг, але щось подібне інколи відчуваю, коли вранці потрібно йти до роботи, а воно не хочеться і не можеться. Встаєш і розумієш, що не стоїть в тебе сьогодні на роботу. Намагаєшся тіліпати своє сумління, збуджуєш його післяробочими холоднопивними обіцянками, а воно - дузьки, не ведеться. І тільки інстинкт самозбереження виписує тобі доброго копняка, і твоя дупа волочиться поперед розуму у місце, де все тобі гидко.
Дикий Степ, Дуже життєво описано. ☺️ Мабуть, у кожного бувають такі дні, коли не хочеться абсолютно нічого. Дякую, що поділилися! Бажаю, щоб таких днів було якомога менше, а сил, натхнення та гарного настрою якомога більше.
Так, і доволі часто.
На початку року виявивила, що я цілком можу написати книгу за два-три місяці, але за умови, що є натхнення і запал. Але після того, як закінчила, все, як відрізало. Кілька місяців нічого не писала, а коли змушуєш себе сідати та вичавити із себе хоч кілька абзаців, виходить наче щось не те((
Оксана Маркова, Дякую, що поділилися. ❤️ Мені здається, після такої самовіддачі просто потрібен час, щоб відновитися. Бажаю, щоб натхнення знову повернулося до вас, а нові історії народжувалися легко й із задоволенням.♥️
Якщо чесно зізнатися, творчі кризи в мене виникають тоді, коли я втрачаю віру в себе. Це трапляється, коли не відчуваю відгуку. Коли здається, що мої слова, мої думки нікому не потрібні, що вони нікого не торкаються й не знаходять хоча б найменшого відгуку.
А ще мені здається, творчі кризи ніби говорять нам про те, що ми просто втомилися. І це нормально. Вони не завжди означають, що ми втратили натхнення. Іноді вони лише просять нас трохи зупинитися, відпочити й знову почути себе.
Ще я часто замислююся над тим, що саме тонкість душі, вразливість і чутливість теж стають причиною творчих криз. До цього також відношу фактори зовнішноього впливу на настрій ... Людина, яка глибоко відчуває, так само глибоко переживає... Тому звісно буває, що зникає те особливе відчуття, яке живить душу, народжує думки й перетворює їх на слова.
Все буде добре ) творчі душі, як квіти)) ім потрібне живлення... а душевне спілкування і є те саме живлення)
Natalia Borysova, Дуже вам дякую за такі щирі слова. ❤️ Повністю погоджуюся: іноді творчій душі просто потрібен перепочинок і трохи тепла. Нехай і до вас натхнення приходить якомога частіше. Творчих успіхів♥️
Ооо знайти потрібне слово) тут рятують словники. Чи наразі вже гугл) Але коли в процесі - просто пишу перше що прийшло в голову, виділяю іншим коліром і все - воно чекає редагування, а там може й слово пригадаю))
В іншому, коли відчуваю, що сцена вийшла погуляти, то спершу оцінюю - а вона потрібна тут? А може це сигнал, що я десь щось забула? Інколи проходить, інколи - точно ця сцена зайва.
Ну і ще змушую підсвідомість працювати - закидую туди те, що не можу розрулити, логіка чи конфлікт не йдуть, не бачу рішення - і зазвичай за 2-3 дні мозок рандомно видає рішення) раніше це було довше - могла тижнями так ходити, зараз вже мізки треновані))
Тож, так це нормально)) 100%
Julia Shperova, ♥️
Неписун зі мною часто, таке буває, це норма. Не пишеться - ну і не змушуйте себе (та яке там змусити). Підіть погуляйте у навушниках чи вдійдіть від дому, подивіться фільм, почитайте... це часто повертає натхнення) Та й знайдеться те правильне слово, нікуди не дінеться) Затяжні творчі кризи це страшно, не давайте собі вигоріти.
Аса Шель, ♥️
О, буває ? Я хоч і авторка-початківець, але вже почала писати третю книжку — продовження своїх двох історій. Спочатку все йшло легко: сюжет продуманий, перші розділи написалися швидко. А потім раптом ступор — починаєш думати, які мають бути діалоги, як краще передати думки героїв, які слова підібрати. Але потроху знову пішло. Судячи з коментарів, такі моменти трапляються, мабуть, у всіх авторів.
Наталя Дотепчук, ♥️
Так буває й не таке. )))
Лея Дар, Дякую за підтримку. І бажаю успіхів в творчості та невичерпного натхнення.♥️
Я маю іншу роботу і пишу виключно під відповідний настрій. Якщо вхожу в так званий творчий запій, то це навіть іноді проблема, бо починаю і не можу зупинитись. Нормально не їм, не сплю, практично не спілкуюсь. На роботі думаю лише про те, щоб швидше повернутись і продовжити писати. Але такий стан буває зазвичай 1-2 рази на рік, в основному все ж таки під час відпустки, і триває приблизно місяць.
Аліс Веро, ♥️
Ні, ви не одна така, я теж така, вже рік)))
Лія Світова, Дякую також☺️❤️
Я постійно відчуваю себе так ніби всі біжать до мрій в тому числі письменницьких, а я повзу. І то за день можу написати багато, а за другий ледве абзац.
Маргарита Хольська, Співчуваю (
У мене таке не тільки в письменництві, а в іншому хобі. Якось так застопорила, що не могла дописати кінець, помогала подруга мене направити в русло. Як склали план то закінчили. Бо я думала що все дурно писала хе хе
Лія Світова, Дякую, вам також бажаю ❤️
Буває, ніхто від цього не застрахований)
Ганна Літвін, Щиро дякую вам за підтримку.♥️♥️♥️
Якщо чесно ви неодна така вмене з цим проблеми постійно я можу дивитися й дума бля#а я не можу нічого придумати ну це капець
Я думала що це тільки я така
Тож не хвилюйтеся й відпочиньте а потім можливо щось придумаєте
Джулія Паркер, Це точно. Часто буває так. Іноді найкраще, що можна зробити - це трохи відпочити, а потім повернутися до історії зі свіжою головою. Бажаю вам, щоб натхнення приходило частіше♥️
Буває, буває) У цей момент, коли "не лягає" текст, редагую написаний, а далі продовження може лягти. Або читаю інших)
Лана Жулінська, Знаєте, ви мені подали чудову ідею - сісти й відредагувати те, що вже написано.Мені інколи навіть страшно читати інших авторів, щоб ненароком не вкрасти чиюсь думку або образ. По-дурному, знаю, але якийсь такий незрозумілий страх.
Дякую, що поділилися своїм досвідом. Натхнення вам, легкого пера й творчих успіхів.♥️♥️♥️
Нормально. Я навіть знаю що писати, і не можу себе змусити
Анастасія Газе, Дякую за підтримку. Бажаю вам великого натхнення і успіхів.♥️
У мене теж таке саме))) Ви не одна) Обіймаю через екран))❤️
Юлія Марченко, Щиро вам дякую за підтримку. І я вас обіймаю. Натхнення вам♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати