✍️книгу ЗІбранІ З УламкІв Завершено✨

Вітаю✨

Ну ось і все, мою першу книгу дописано та опубліковано на сайті. Щиро вдячна всім за коментарі та реакції. Я дуже рада, що знайшла тут однодумців та критиків:) 

Запрошую до прочитання останнього розділу і з нетерпінням очікую на зворотній зв'язок щодо книги "Зібрані з уламків" в цілому.

Мене турбують питання:

- чи варто писати далі у цьому жанрі?
- продовжувати всесвіт Архітектора?
- як враження від написаного у вас? Чи варто мені займатися письменництвом?)

Буду вдячна за відповіді.

Хто з персонажів сподобався вам найбільше? Особисто мені лейтенант Ковальчук))

Запрошую до останнього розділу 24. Останній фрагмент пазла.
 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Христина Вілем
28.07.2026, 19:54:40

Вітаю із завершенням ❤️

Яна Залізняк
28.07.2026, 20:02:51

Христина Вілем, Дякую ❤️

avatar
Пацюк Червоній
28.07.2026, 19:55:37

Аліса і Дем'ян

Яна Залізняк
28.07.2026, 20:02:41

Пацюк Червоній, Дякую ✨

Інші блоги
Знижка 15% - "Руда бестія для перевертнів"
Дорогі читачі! Сьогодні (22.11.2026) діє знижка 15% на мою книгу: "Руда бестія для перевертнів" Анотація: Я ніколи не думала, що життя може змінитися до невпізнанності в один момент. Тільки я намагалася відволікти
Історія про історію.
Вітаю, шановні читачі. Сьогодні я хочу трохи потеревенити про мою нову містично-фентезійно-детективну історію "Загартовані легендою" і заодно нагадати про себе. Розпочну з цікавих фактів: 1. «Загартовані легендою»
Повернутися в минуле. Змінити все!
Мої любі, історія нашої героїні планувалась на 3 невеличких книги (дитинство, юність та зрілість). Що ж, планувати можна хоч 10, але рівно половина читачів по дорозі загубилась, тож я вирішила більше не рвати на малесенькі
Мої думки
Не забувайте про мій перший флешмоб,, містичні історії ''. Його відкриває моя замальовка під назвою,, Поцілунок вампіра ''. Я дуже сильно люблю оцю готичну атмосферу з українськими вампірами аристократами. Буду
Поговоримо, Господи?
Привіт усім моїм дорогим читачам! Сьогодні я пишу цей допис із якимось особливим, трепетним і водночас неймовірно полегшеним серцем. Книга «Поговоримо, Господи?» добігла свого кінця. Для мене це не просто черговий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше