Не вірю, що пишу це, але «Вороняча принцеса» завершена.

Протистояння між Ізабеллою та світом нарешті закінчилося.
Як і моє протистояння з натхненням, Microsoft Word і нескінченним текстом.

Позаду понад 500 сторінок, понад мільйон символів і майже 180 тисяч слів.

Усього дев'ять місяців роботи. Хоча при такому обсязі тексту вони здавалися маленькою вічністю.

Не скажу, що всі дев'ять місяців я безперервно сиділа за книгою. Бували тижні, коли я могла писати годинами без зупинки. А бувало й навпаки — за цілий тиждень народжувалося лише два-три речення. Якщо дуже щастило — кілька абзаців.

Та попри все я справді вклала в цю історію дуже багато часу, сил, натхнення і самої себе.

І що найцікавіше — поки «Вороняча принцеса» писалася, життя не стояло на місці.
За цей час я повністю написала й завершила «Більше не секретарка», виклала «З чистого листа», редагувала «Мафія і поліція не зійдуться на одному шляху», а також відредагувала й опублікувала квір-історію «Там, де я став живим».

І, звісно ж, народила ще десяток нових ідей. Сім із них уже потихеньку починають перетворюватися на нові історії)

Що буде далі?

Я писатиму.

Бо саме це заняття вже кілька років дає мені мотивацію прокидатися щоранку, вигадувати нові світи й рухатися вперед.

Правда… точно менше. Ну його — знову братися за книгу на 500+ сторінок.
Хоча... (Я сама собі не вірю. Пу-пу-пу.)

Дякую кожному, хто був поруч із цією історією. Хто чекав на продовження, коментував, підтримував і проживав усі ці події разом зі мною.

Тепер «Вороняча принцеса» нарешті має свій фінал.❤️

Але.... БУДУТЬ БОНУСИ!

Ха... я плакала весь вечір від усвідомлення що це кінець, хоча знала що писатиму бонусні розділи. (Це таємниця, тому тссс)