Він — її начальник. Холодний, прискіпливий, завжди незадоволений: то спідниця закоротка, то помада надто яскрава, то вона знову «не вчасно» хоче час на особисте життя.
Вона — його секретарка. Підлегла, яка роки терпить зауваження, контроль і постійне відчуття, що переходять межу.

Між ними — офіс, правила й напруга, що зростає з кожним днем. Те, що схоже на пусту критику, чи навіть словесні знущання, насправді приховує дещо інше: почуття, які він не наважується назвати; вона яка бажає більшого аніж може визнати.

«Більше не секретарка» — офісний роман про заборонений потяг, владу й емоції, які неможливо тримати під замком вічно.