Всім привіт!

Хочу поділитися новинами щодо «Повсталих Легенд», книги першої — «Становлення Героїв».

Хоча книга вже завершена, я вирішив зробити її ще кращою. У планах — замінити всі ілюстрації на ті, що краще передаватимуть атмосферу та стиль світу, а також відредагувати окремі моменти, які, на мою думку, можна вдосконалити, трохи розширивши їх.

Почати вирішив із Першого розділу, Першої глави — сцени, у якій Ягрім створює меч, замовлений загадковим чоловіком (ким саме не буду спойлерити, це розкриває П'ята глава)

Раніше цей фрагмент був блискавично коротким і узагальнюючим:

Робота в кузні зайняла цілий день. Вогонь у горні ревів і дихав жаром, метал дзенькотів під молотом, а в повітрі стояв густий запах гарячого заліза, вугілля та поту.
Закінчено. Меч виглядав гідно, особливо камінь у наверші. Очі мимоволі раділи, ковзаючи по цьому витвору ковальського мистецтва. Не кожен сварок був здатен створити подібне.

Зараз, це стало більш розширено:

Робота в кузні зайняла багато часу. Спочатку Ягрім прийшов до кузні й розклав усі компоненти майбутнього меча на столі. Уважно оглянув кожну складову. Потім узяв до рук металевий злиток. Одразу зрозумів: це не звичайний метал, який можна придбати в місцевих промислових крамницях чи навіть привезти із сусідніх областей. Новий матеріал лише сильніше розпалював його професійний азарт.

Юний коваль поволі почав пробуджувати горн від сну. Насамперед потрібно було перетворити злиток на заготовку майбутнього меча. Попереду чекали довгі години кування: витягнути форму клинка, а потім довести її до досконалості. Лише на це пішов цілий день. Уже під вечір клинок був готовий. Робота виявилася справді виснажливою. Вогонь у горні ревів і дихав жаром, метал дзвенів під молотом, а повітря було просякнуте густим запахом розпеченого заліза, вугілля й поту.

Наступного дня Ягрім узявся за руків'я та коронку, що мала втримувати коштовний камінь на кінці навершя. Це було не так важко, як викувати сам клинок, однак роботи вистачало. Коронку для каменя він відлив із розплавленого металу, а вже готове, зручне руків'я придбав у місцевій крамничці на ринку.

Решту дня Ягрім присвятив заточуванню клинка. Ця робота вимагала не меншої уважності та терпіння, ніж саме кування. Захопившись справою, він забував про все довкола. Зупинити його могла хіба що війна.

На третій день меч було завершено. Він виглядав гідно, а камінь у наверші одразу привертав погляд. Очі мимоволі раділи, ковзаючи по цьому витвору ковальського мистецтва. Не кожен сварог був здатний створити подібне.

Залишаю ілюстрацію моменту, коли Ягрім любується своїм творінням

ПОВСТАЛІ ЛЕГЕНДИ I: "СТАНОВЛЕННЯ ГЕРОЇВ"

ГЛАВА 1: Початок

РОЗДІЛ 1: Шепіт Агертута