Нова частина)

Усім привіт, нова частина чекає Вас уже завтра, як завжди о 10:00. Попереджаю, буде цікаво і зовсім трохи суперочок:) 

— "Мені не потрібна магія, щоб забрати тебе звідси. — У його очах промайнуло щось небезпечне.

— Тоді навіщо погрожуєш амулетом?

— Бо ти навмисно штовхаєш мене до межі.

— Твоєї межі? — Я гірко розсміялася. — Ти весь день розповідаєш мені про межі. Не зцілиш батька, бо це межа. Не скажеш правду про амулет, бо не був упевнений. Але забрати мене силою — це, мабуть, цілком допустимо.

Рейгар різко схопив мене за зап’ястя, так міцно, що я відчула пульсацію в пальцях.

— Я попереджаю тебе востаннє.

— Відпусти.

— Ми повертаємося.

— Відпусти мене!

Я вирвала руку й відступила. Серце билося шалено, але цього разу я не боялася. Я була надто люта, щоб боятися."

Надіюся на Вашу підтримку)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не кажіть автору, як йому писати !!!
І знову усім доброго дня! ❤️ Зізнаюся чесно: я зовсім не планувала сьогодні писати цей блог. У мене навіть не було в планах розмовляти про критику, пояснювати свої авторські рішення чи взагалі виносити на загальне обговорення
Знайомимося з новими мешканцями
На вигляд йому було років двадцять п’ять (як я подумала, йому могло бути й усі шістдесят). Із засуканими до ліктів рукавами та в чистому фартуху він із хірургічною точністю обробляв тушку якогось місцевого пернатого
А Самір сьогодні в гарному настрої...
Ну що, з благодійного вечора ми вже отримали свою порцію… ласки (хто заходив у мій Телеграм-канал, той чудово знає, про яку саме «ласку» я говорю)). А тепер, здається, час згадати, що ми взагалі-то читаємо про мафію,
Я знову з вами! Обираємо наступну історію!❤
Коли твій чоловік військовий – кожен день його відпустки на вагу золота. Намагаєшся набутися, надихатися, щоб набратися сил триматися далі. Та, на жаль, відпустка пролетіла і щоби не засмучуватися – буду розважати себе
Сьогоднішнє оновлення
Сьогоднішнє оновлення «Літній дощ» справжня сцена протистояння. — Кого я бачу? — напівпосмішка різко вималювалася на його обличчі. — Невже до нас завітав той самий герой? А де ж твої обладунки? — він
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше