Хай.

Натрапила на анекдот:

— Лікарю, я проковтнув годинник!

— І що ви відчуваєте?

— Нервую...

— Чому?

— Бо часу немає!

І знаєте що? Поки писала «Вічність у стрілках», зрозуміла, що майже всі герої могли б сказати цю фразу. ?

Тільки у кожного своє «часу немає».

Комусь не вистачає часу побути з рідними. Комусь — вчасно сказати важливі слова. Комусь — перестати жити минулим. А хтось настільки загруз у роботі, що забув, як взагалі виглядає життя за межами свого графіка.

Іноді ми думаємо, що проблема в годиннику. Але насправді проблема в тому, що ми постійно відкладаємо себе на потім.

А Мирон у своєму магазині вкотре нагадує одну просту річ: час неможливо зупинити, повернути чи накопичити про запас. Але можна навчитися помічати ті самі маленькі миті, з яких і складається життя.

Тому якщо раптом вам здається, що «часу немає», можливо, це знак трохи пригальмувати. ❤️

А тепер зізнавайтеся: хто теж останнім часом живе за принципом «ще одну справу зроблю — і відпочину»?