Додано
06.11.26 19:25:29
Будемо перевиховувати?
Єгор підходить до мене впритул, і я напружуюся. Уважно стежу за кожним його рухом і поглядом. Мені зараз не можна підставитися! Він мене вирубить одним влучним ударом у ніс.Але брат поводиться дивно: він засовує руки в кишені та трохи нахиляє голову вбік, роздивляючись мене.
— Тобто ти реально думаєш, що я переспав із сестрою моєї дружини?? І, судячи з терміну її вагітності, одразу ж після тебе?
— А що мені ще думати? Ніка сказала, що це не моя дитина! А ти так біля неї в’єшся та оберігаєш, що важко повірити, ніби між вами нічого немає…
— Дурень, ой, дурень ти, Бернце! У вас у Швейцарії всі такі тупі?
Як же хочеться Єгору врізати! Тільки він і раніше мене заламував, а зараз я взагалі не в тому стані, щоби битися з досвідченим спецпризначенцем. Тому переходжу до словесної атаки.
— Тобто ти хочеш сказати, що в тебе з Нікою нічого не було?
— Уяви собі! Нічого навіть у думках не було. Я люблю Карину. Якщо ти взагалі розумієш значення цього слова.
— Тоді якого дідька ти так упадаєш коло Ніки??
— Дурень ти, Бернце… — знову зітхає Єгор. — Ніка — сестра Карини, а отже — сім’я. Для тебе це хоч щось означає? Сумніваюся… А от для мене це — святе… Тим паче, що Ніка вагітна, а це й так важко, особливо коли батька дитини немає поруч!
— І де цей мудак? — вибухаю я.
— Де? — перепитує Єгор із посмішкою. — Спочатку стирчав у своїй Швейцарії, а потім приїхав і вдає, ніби він тут ні до чого. От скажи, не козел, а?
— Козел… — відповідаю автоматично, і тут до мене доходять слова Єгора. — У сенсі?? Ти хочеш сказати…
— Нічого я не хочу! Уже все сказав.
— Але чому Ніка сказала, що я не батько??
— Не хотіла заважати твоєму весіллю з вагітною нареченою…
— Якою нареченою?? О, чорт… — згадую про свою брехню, коли хотів покрасуватися та зобразити із себе дорослого та досвідченого… — Ой, я дууурееень…
Стою, опустивши голову, і вже мрію, щоб Єгор зарядив мені з усієї дурі в ніс. Щоб я корчився на підлозі від болю, а ще краще — взагалі вирубився, аби не згоряти від сорому. А Єгор тільки підливає олії у вогонь:
— Та як ти міг таке про Ніку подумати, Едварде? Ех, братику, пороти тебе нема кому…
Мені шалено соромно за свої думки, поведінку та слова, і я визнаю, що брат має рацію. Червонію, але наважуюся… Мовчки розстібаю ремінь і витягаю його з поясних петель.

Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1655
відслідковують
Інші блоги
Привіт, друзі! Маю для вас чудову новину — щойно опубліковано 18-й розділ! ❤️ І знаєте що? Це сталося! Нарешті! Пам'ятаєте, як усю попередню історію вони тільки й робили, що перетиналися поглядами, стримували
Дорогі мої читачі! Часто автори діляться залаштунками: мовляв, сідаєш писати за чітким планом, герої слухняно крокують за сюжетом, а ти спокійно керуєш історією. Але знаєте, як це буває у мене? ;) Часто лорди, лікарі,
Мене нудило, а голова розколювалася, ніби її роздирав на частини лісовий ругару. Кишківник вивертало, я був за пів кроку від того, щоб познайомити навколишній світ із моїм внутрішнім. — Був дурнем, ним і залишився,
До книги Щоденник служниці Ми піднімались вузькою стежиною. Під кінець мені навіть ноги почали боліти, зате як красиво там, на вершині! З висоти видно червоні дахи будинків сусіднього хутору, а далі – такий густий
https://booknet.ua/book/tisha-mzh-svtami-b460347НОВИНКА! А що, як сама Смерть виявиться твоїм найбільшим читачем? Уявіть: ви авторка незавершеної книжкової серії, маєте безліч планів на майбутнє, але одного дня ваша історія обривається… І
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАби помогло...
Мрія Чарівна, Єгор постарається...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати