Айзек і Габріель нарешті дістаються міста ноктирів.

Та Брахдум — це не просто місто.

Це велетенська гора, всередині якої б’ється механічне серце.
Місто багатоярусних мостів, кузень, ланцюгів, пари, світних грибів і розпечених каналів лави.

Тут повітря має присмак заліза.
Тут ринки більше схожі на майстерні.
Тут через погане гартування можуть почати бійку.
А їжа… скажімо так, Айзек виявився сміливішим за Габріеля.

Для Габріеля Брахдум стає майже мрією.
Місцем, де ремесло — не просто праця, а ціла культура.

А от Айзек дедалі частіше ловить себе на дивному відчутті.

Наче він нарешті опинився в місці, де кожен знає, ким хоче бути.

І лише він сам досі не знає, яке місце належить йому.

⚒️ Очікуйте вже незабаром розділ V — «Брахдум».

— Володимир Морвейн