Трішечки оновлення♥️
Вона сидить на табуретці обмотана рушником. Тіло її блищить від вологи, а поранена витягнута нога повністю суха.
— Ця безпомічність мене вбиває, - дивиться на мене з-під лоба. І продовжує. - Дай, будь ласка, мою нічну сорочку та халат.
Виконую її прохання і знову відвертаюсь. Чую шарудіння, коли вона одягається і борюсь з бажанням підглянути крізь дзеркало, яке частково її відображає.
— От холера, рушник впав на піддон душової, - бурчить Рита, а я усміхаюсь.
— Не страшно, я кину його в стірку, - хочу її заспокоїти.
— Розвертайся, забери мене звідси.
Її слова звучать, мов наказ, і я із задоволенням виконаю його.
Підхоплюю на руки закутану у халат Риту і вона вже за звичкою обіймає мене за шию. Від неї пахне милом та свіжістю, і помічаю, що частина її щоки досі мокра. Так і хочеться стерти цю вологу з її шкіри.
У спальні сутінки, тому поклавши Риту на ліжко, вмикаю світильник, що стоїть на тумбочці. Вона ретельно поправляє поділ халата, навмисно ігноруючи на мене дивитись. Рухи її різкі, дратівливі. Невже вона нервує?
— Все добре? - вирішую запитати. - Тобі ще щось принести?
— Не треба, - бурчить під ніс.
Так, щось її настрій занадто різко змінився і то в гірший бік. Присідаю на край ліжка і вона нарешті дивиться на мене великими ясними очима.
— Я щось зробив не так?
— Все чудово.
— Тоді чому ти злишся?
— Почуваюсь нікчемною калікою, - надуває губи. - На мене гидко дивитись.
— Чому це ти вирішила? - тихо сміюсь і схиляюсь до неї. - Ти прекрасна, навіть з перемотаною ногою.
— Справді? - видихає тихо, дивлячись на мене з надією.
І я розумію, що вона потребує почути саме це. Що вона красива для мене.
https://booknet.ua/reader/kolishn-ya-vas-povernu-b458874?c=5111760&p=1
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати