Де ті «різні жанри», Букнете?
Сьогодні зайшов на головну Букнету й відкрив «ТОП в різних жанрах». Погортав. Потім зазирнув у «Гарячі новинки», а тоді в «Бестселери». Десь між мафією, мільярдерами й принцами драконів я вже забув, у якому розділі перебуваю. Декорації змінювалися, а на більшості обкладинок усе ще вирішувалося, кому дістанеться чия наречена.
Я розумію, чому люди люблять такі історії. Після важкого дня іноді хочеться відкрити книжку й приблизно знати, що на тебе чекає. Мені ж іноді хочеться після останньої сторінки повернутися до першої, бо раптом стало ясно, навіщо автор згадав ту кляту чашку на підвіконні. Або ще пів вечора думати, чому я співчував персонажеві, якого за інших обставин терпіти не міг би.
І я вже знаходив такі книжки саме тут, на Букнеті. Натрапляв на маловідомих авторів із власним голосом і такою подачею, що ловив себе на думці «Ого, а так теж можна розповісти історію?» Деякі з цих книжок мене просто захопили, і після прочитання я йшов дивитися, що ще написав автор.
Оце й дратує. Я знаю, що такі книжки тут є, бо сам їх читав. Але на головній вони губляться під товстим шаром однотипних любовних романів. І я мимоволі думаю, скільки чудових історій просто не трапилися мені на очі. Ну серйозно, скільки разів за одну прокрутку мені треба запропонувати вийти заміж за мільярдера, перш ніж я побачу, що тут іще можна розслідувати вбивство?
Тож давайте зробимо під цим дописом свою полицю «в різних жанрах». Залиште в коментарях посилання на одну книжку з Букнету. Це може бути ваша книжка або чужа, від якої ви були в захваті. Якщо радите свою, розкажіть, що вам найбільше сподобалося в ній писати. Якщо радите чужу, поділіться, чим вона вас зачепила.
Хай тут поруч опиняться містика, космічна пригода, детектив із ненадійним оповідачем і горрор, написаний так, що впізнаєш автора з першого абзацу. Може, саме в коментарях хтось знайде книжку, на яку інакше так і не натрапив би.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛише одну?) Тут багато можна найти цікавого) Ну ось сучасна проза, Полтавчанин "П'ятнадцять днів без нього", пробирає до мурашок...
https://booknet.ua/book/pyatnadcyat-dnv-bez-
nogo-b457653?
utm_medium=repost&utm_campaign=457653&u
tm_term=10286222&utm_content=1&utm_sourc
e=native
Ще можу порадити коротку прозу Костянтина
Гончаренко.
Можу й до себе на сторінку запросити – дуже люблю оповідання "Твої зелені очі.." – про колишнього військового у новорічному лісі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати