Я відкрив коробочку. 

Минуло більше, ніж рік з моменту, як ми поселились разом,і я ніколи не відкривав цієї коробки. Яскравий діамант почав відбивати промені вранішнього сонця. Я примружився і подумав, що все ж таки ця обручка не втратила ні краси, ні цінності. Така ж неймовірно красива, як і моя Амалія. 

Та чи моя? 

Ніколи не вистачало сміливості запитати її про те, що насправді між нами відбувається. Все пливло якось логічно, просто, інтуїтивно.

Наче ми давно знали, як танцювати цей танок разом, ще десь з минулого життя. 

Але минуле уже нічого не варте без сьогодні. 

Мені більше не боліло. Вона забрала мій біль. Вона подарувала мені шанс на спокійний ранок за чашкою кави у власному домі, з якого не хочеться тікати. Вона дала мені можливість задовольняти свої найбільші примхи, вриватися в її плоть і лишати там сліди після. 

Вона зараз спала і навіть уявлення не мала, наскільки важлива для мене. Бо я насправді ніколи щиро про це не говорив. Показував вчинками. Дарував квіти, возив куди треба під час зливи, масажував ноги, готував сніданки і просто щодня казав, яка вона вродлива. Але це було про те, яка вона чудова, а не про те, що я відчував. 

Я говорив їй, що кохаю, але це навряд можна було назвати коханням.

Швидше, щось схоже на прекрасне злиття двох комет, які залишають на небі червоний чи золотий слід. Я навіть не знаю, чи комети поєднуються, але якщо і ні, то ми були б першими. Мені до вподоби був спокій, що я відчував, дивлячись в її очі. Мені було мало просто вдихати її аромат. Мені було мало сидіти поруч, тримаючись за руки. Завжди хотілося чогось більшого. 

Вона змінила мій світ і я нестримно боявся, що я зруйную її життя. Проте вона і була моїм життям. Втратити її — дорівнює смерть. 

Я не хочу помирати, але якщо вона колись вирішить, що я більше не потрібен їй, то я готовий померти, аби лише в цей момент дивитися в її смарагдові очі. 

Не знаю, скільки я просидів, роздивляючись каблучку, але за мить почав бачити там відображення її обличчя. 

Книгу можна почитати тут: Наречена-втікачка: дружина ворога