У новому розділі Софія домоглася свого, але, здається, потрапила у власну пастку з якої немає виходу.

— Якщо ти розраховуєш жити в моєму домі на повноцінних правах моєї дружини, то  дуже помиляєшся, — Андрій підійшов упритул і важко уперся долонями в стільницю, а потім нахилився до її обличчя, обпікаючи щоку своїм гарячим подихом. — Досі умови ставила ти, а тепер слухай мої. І тільки спробуй порушити бодай одну! 

Софія слухала його з посмішкою, яка починала бісити. 

— По-перше, —  вимовив Андрій. — Ти ніколи не втручаєшся у виховання Солі й навіть не намагаєшся вдавати з себе її матір. Ти не нав*язуєшся  зі своїм материнством, а також нічого ій не говориш, аж поки я не дам свого дозволу! Для неї ти залишаєшся абсолютно чужою людиною, поки вона сама не захоче іншого.

— По-друге, — він примружився, і в його голосі пролунав  наказ. — Жодного спільного ліжка. Ти отримаєш окрему кімнату. За зачиненими дверима нашого будинку ми чужі люди. Ти не торкаєшся мене, не розпитуєш про роботу й не лізеш у моє життя. 

— По-третє, — Андрій нахилився ще ближче, і його голос перейшов на  шепіт. — На публіці ти граєш ідеальну дружину. Жодних скандалів, жодних витоків у пресу, жодних розмов про неземне кохання. Ти носитимеш моє прізвище, але твій статус — це чиста формальність. Моєї поваги, довіри чи тепла  до тебе не буде ніколи. Мені байдуже, що буде з тобою і які в тебе проблеми.

А я тим часом хочу подякувати всім, хто залишається поруч і підтримує. Вас вже 96 і для мене це неабиякий показник. Всім затишного дня ✨