Знаменний чотирикутник

 

Кажуть, нібито кожного усталеного злочинця завжди тягне тишком-нишком повернутися на місце свого, нещодавно скоєного, злочину.

Кілька років поспіль відчував щось подібне, оскільки хтиво мріялось відвідати низку локацій, що згадуються в книзі.

На жаль, безпосередньо вулиця Музична, через певні обставини, для мене до кінця війни перебуватиме поза зоною досяжності, разом із Майданом Митців та «Дубовим гаєм». Натомість більш-менш реальним виявилося спробувати добратися до «перехрестя» Даринки Запорізької, про яке в тексті коротенько згадується ось так:

[...] Палац розташований [поряд із будинком] у затишному парку, що містить також і гральний майданчик. Сюди традиційно збираються мешканці сусідніх будинків, переважно молоді жінки, котрі впродовж дня доглядають дітлахів і неквапливо спілкуються на сімейні теми.

Трохи далі, за символічним парканом, розташовуються трамвайна колія в обох напрямках, проїзна частина дороги та пішохідний тротуар. Поза транспортною артерією починається огороджена ділянка гімназії номер сорок шість.

 

В іншому розділі:

Музична школа, поряд із багатоповерхівкою, та гімназія номер сорок шість, що міститься з іншого боку транспортної магістралі, відтепер перетворились у навчально-побутове коло, в якому щоденно вирує нехитре життя десятирічного дівчиська.

 

Зображення дитячої музичної школи, загальноосвітньої гімназії та Палацу Культури, що раніше використовувались як ілюстрації, були або «позичені» з інтернету (хоча й попередньо добряче перероблені під сюжет та персонажів, за допомогою штучного інтелекту), або знімалися мною власноруч, але багато-багато років тому.

 

Сьогодні таки вдалося відвідати знаменний чотирикутник, щоб затамувавши подих зробити кілька свіженьких знімків. Вважаю, читачам та читачкам, хто хоч трішечки заглиблювався в позитивно-світлу мистецьку історію, буде цікаво їх переглянути.  

 

Будинок, в якому мешкає Дарина після переїзду родини. Зверніть, до речі, увагу на наявність контейнеру для сміття (попри присутність сміттєпроводу в кожному з під'їздів), що дуже символічно, враховуючи вигадані події, про які йдеться наприкінці історії:

 

 

Палац Культури, поряд з яким дівчинка вперше зустрічається з майбутньою чуйною педагогинею:

 

 

Дитяча музична школа, що стає надійним притулком талановитій скрипальці (на другій світлині також можна побачити і гімназію):

 

 

Загальноосвітня гімназія, де навчаються подружки-білявки та однокласники Дарини (Максим Головань, Гуморист і злостива «солодка парочка»):

 

 


Корисна порада на все життя

Інстаграм ФейсбукYouTubeTik Tok

✉️ serglyakhovskiy@ukr.net

Інші блоги
Авторам новачкам. Ч-2
Якщо ти плануєш публікувати свій перший твір на Букнет, у тебе в запасі повинно бути як мінімум 5-10 розділів або 50 тисяч знаків. Неймовірно приваблива обкладинка, влучна назва і... отакої — байдуже який сюжет. Добре,
пост-подяка♥️♥️♥️
Моя книга «Дихати(не)тобою» отримала перші 2000 прочитань і 90 бібліотек. ❤️ Кожне прочитання, кожне додавання в бібліотеку означає, що моя історія знайшла ще одного читача. І саме заради цього хочеться писати ще більше
Скло спогадів – серія оповідань (анонс)✨
✨ Вирішила, як фокусник з капелюха, ✨ дістати зі свого творчого багажу оповідання. Я написала їх давно, а тепер хочу поділитися. Це чотири історії про молодих дівчат з Києва, які дивилися на світ занадто наївно. Тут
Ейлінг | Знижка
Добрий день. Сьогодні я до вас зі шматочком скла та книгою “Ейлінг”. Цитата: — Ейлінг…? — він вимовив моє ім’я так тихо, що я ледь розчула. — Як ти тут опинилася...? — Це все ще мій
Книга, яку варто прочитати: Війна
Книги, що залишають рубець на серці: чому варто прочитати «Війну» Автор: Монашка Бувають історії, які ми читаємо заради сюжету. А бувають ті, що залишаються з нами надовго — змушують переосмислювати прочитане,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше