Це якась гра

Іноді люди не приходять у наше життя випадково.
Вони з’являються як буря — різко, голосно, без попередження.
І залишають після себе не спокій… а тишу, яка ще довго болить.
Ми називаємо це коханням.
Але насправді — це просто момент, коли серце перестає слухати розум.
Я пишу не про ідеальні історії.
Я пишу про тих, хто любив занадто сильно.
І про тих, хто не вмів зупинитися.м

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже відгукується!

avatar
Tetto
22.05.2026, 08:06:59

Маріанна Темницька, Дякую Вам!

Інші блоги
Далі у книзі...
Далі у “Волошковому полі”... У Адама нарешті відбувається серйозна розмова один на один із Марійкою… Та чи захоче дівчина повернути ці стосунки назад, після того всього що він учинив? Чи зможе Андрій
Взаємна підписка?
Все просто - ви підписуєтесь на мене, я - на вас. У мене все :)).
Русалки тут
Я пішов до води і через якийсь час почув тоненький голос: - Молоденька я гуляла, Намисто-перли обірвала… Темною купою коло ріки стояли верби, там, де я був ще засвітла. Та тепер русалки таки зловили свою здобич. -
Моя перша 100 !!!
Привіт усім. Сьогодні на моїй сторінці з'явилася перша кругла цифра — сто підписників. Для автора-початківця це не просто число. Це великий і дуже важливий крок уперед. Це означає, що вже сотня людей знайшла у моїх книгах
Гаряча новинка!
Манхеттен за вікном, закривавлений килим у переговорній і чоловік, який насувається як невідворотний рок, не залишаючи шансу на втечу. У світі, де розкіш змішується з пороховим димом, Грейс О’Коннелл доведеться зіграти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше