Історія, яка мене зачепила

   Всім привіт, шановні автори та читачі!

   Сподіваюся у вас та ваших рідних все добре! Ніч була моторошною, але після кожної найтемнішої ночі завжди настає світлий день! В кожного з нас є свої ритуали самопідтримки і в такий час ми активно їх застосовуємо. Я вже якось згадувала, що моїм таким ритуалом є читання – воно відволікає, занурює у світ, де відбувається щось хороше чи щось таке, що вмить поднімає нам дофамін і знижує кортизол. Мене читання заспокоює. Але це стосується не всіх книг. Є книги, які читаються, коли нудно і хочеться розважитися – тут в поміч будуть книги з емоційними гойдалками та незвичними поворотами сюжету, де почуття вирують і киплять!

   Але для самозаспокоєння я часто обираю історії, де  сюжет неспішний, багатий на затишні та красиві описи і схожий по стилю на щоденникові записи.

  Вчора, коли в нас було особливо тривожно, я гортала сторінки платформи і натрапила на чудову історію "Вибачте за незручності". В неї поки 3 частини, але я вірю, що авторка продовжуватиме писати далі не зраджуючи своєму стилю.

  За що ж мені сподобалася ця історія? В першу чергу, звісно, що атмосферними описами та затишними епітетами - це моя слабкість. Мені подобається, щоб читання захоплювало, переносило в той момент, про який я читаю, щоб я змогла відчути ту прохолодну крапельку роси на пелюстці, з якою грається вранішній промінчик сонця - бо для мене це найвищий ступінь насолоди від читання.

  Як зазначила авторка – її історія про  втому, дорослішання, пошук сенсу й маленькі миті життя, заради яких варто прокидатися щоранку. І от саме ці маленькі миті життя мене причарували найбільше!

  А ще – мені до душі Японія, як країна – з її дійсно прекрасними пейзажами, красивими маленькими вуличками чи квітучими алейками. І хоч я і не виросла на аніме, але я зараз захоплююся цією країною через японські дорамиJ

   І на кінець - сама ідея твору, де героїня починає нове життя, переїжджаючи до нового міста чи до іншої країни мені дуже подобається(хоч в даній історії причина переїзду – те, від чого ми страждаємо щодня). Це своєрідне нагадування, що можна обирати собі інше життя, інші умови, інше середовище, головне, щоб ти була щасливою! Так, спочатку буде важко, але заради своєї мрії та отих маленьких митей щастя можна постаратися і подивитися, що буде далі.

   Авторці Фікс бажаю якнайбільше натхнення і з нетерпінням чекатиму на продовження!