Вітаю, спільното!

Фух… можна трохи видихнути… перший марафон закінчився…

І що можу сказати?

Ага, почну, мабуть, із позитивного: 

дякую, що довірилися і взяли активну участь. 

Сподіваюся, ніхто не пошкодував про цей вибір, принаймні я старалася створити для вас комфортні умови… 

Думаю, вам було цікаво відповідати на запитання читачів, і таким чином ми трішки більше дізналися одне про одного… 

І головне, я маю надію , що вам сподобалося і ви отримали щирі позитивні емоції від участі в ньому!!!

Але як організаторці, відверто кажучи: 

мені було важко відстежувати в потоці нереальної кількості повідомлень кожного, а нас там було аж 15 (удвічі менше, ніж у «Від автора до автора» — там аж 34! Тож уявіть той капець…)

Отже, відмова від посту-відгуку була моєю помилкою, бо так було б легше відстежувати порядок по кожному автору… А я це не спрогнозувала, тож маємо, що маємо… (якщо що — на замітку майбутнім організаторам марафонів! Не робіть моєї помилки!)

Я теж людина і теж помиляюся: для останнього учасника додала не ту книгу в посиланні й задовбувала авторів по кілька разів, щоб вони прокоментували… Уявляєте їхні очі? Ахахах  А вони ж коментували — тільки під іншою книгою....

Тож я теж людина, теж помиляюся, і людський фактор ніхто не скасовував…

Також спостерігалася плутанина в самому процесі проходження марафону:

хтось не зрозумів правил (тут визнаю — мабуть, я погано пояснила), 

хтось не залишав коментарів під книгами, 

хтось не писав відгуків, а частина не відповідала на запитання читачів. 

Комусь не подобалися коментарі, бо хотілося отримати радше рекламу, ніж відвертий відгук… І таких, здавалося б, дрібних моментів було досить багато…

Тож коли ви критикуєте (якщо критикуєте) марафони, подумайте, скільки часу це коштує організатору… 

Хтось навіть не читав книжок, хоча коментарі були написані (це поодинокі випадки, але я це помітила і зробила відповідні висновки, які залишаться зі мною…)

І ось я, як зла Баба Яга, помічаючи ці огріхи, хапалася за мітлу, на якій, власне, «літала» до вас на вогник, махала нею, нагадуючи то про п’яте, то про десяте «чудо світу» (впевнена, частину з вас я саме цим і дратувала), але така вже доля організатора — стежити за порядком… І ех… виявилося, це трохи нудно й важкувато…

Тож якщо зараз мене читають учасники марафону «Від автора до автора»,

• Чи залишили ви коментарі під книгами трьох авторів, яких читали?
• Чи написали ви коментар-відгук у пості вражень https://booknet.ua/blogs/post/428107?
• Чи поставили запитання авторам книжок?
• Чи відповіли на запитання читачів?

Загалом марафон вважаю завершеним успішно, з деякими огріхами, які згадала вище! Всім дякую за увагу, участь, щирість (хто був щирим) і натхнення…Як то кажуть- не поминайте лихом...
 

P.S. Пане Кіт Анатолію, я запозичила у Вас оригінальну ідею оформлення візуалу — сподіваюся, Ви не образитеся!