— Естер, а якщо батько його поб’є?
— Велика біда. Може й поб’є, — лаконічно відповіла кухарка, яка принесла до її кімнати вечерю.
Не в силах ні їсти, ні пити, ні всидіти на місці, вона прогнала стару служницю і, щойно її кроки затихли, сама вискочила в коридор.
Блукала біля входу в сад, наче привид, і сховалася за рогом, почувши кроки. Двері рипнули. Норман увійшов першим, за ним — Джим.
— Передай Томасу, що я велів приготувати купіль.
— Я мо…
— Я сказав «Томасу»! — підвищив голос батько.
Серце Шарлотти швидко забилося, збожеволівши від страху. Ноги підкосилися. Руками вхопилася за холодні кам'яні плити, щоб не впасти.
— Але я…
Норман стукнув тростиною і розвернувся на підборах. Він поклав ключі в кишеню свого пальта і підняв вільну руку вгору. Підніс до обличчя Джима, схопив за щоки, здавлюючи їх:
— Виконуй накази. Джим Кукі, — наблизившись, сказав так тихо, що Шарлотта ледь почула.
Юнак і чоловік дивилися один одному в очі, не в силах відвести поглядів. Так близько — вони бачили власні відображення в зіницях іншого.
Переляканий, тремтячий, але все ще бунтівний Джим. Непохитний, роздратований і озлоблений Норман із міцно стиснутими щелепами.
Юнак опустив погляд. І замість того, щоб побачити підлогу — бачив лише губи містера ван дер Кіма.
Містер ван дер Кім прибрав руку і похитнувся. Не впав лише завдяки тростині:
— Виконуй.

Оновлення о 23:00! Додай у бібліотеку, щоб не пропустити! "Зруйнована Горідсть"

Телеграм-канал “Вільхова садиба”

✨️✨️✨️

І хочу нагадати, що книга стала учасницею колекції "Чорні Первоцвіти"