Рецензія на книгу «Історія Злати та Котаро»

«Історія Злати та Котаро» https://booknet.ua/book/storya-zlati-ta-kotaro-b450244

Автор Віталій Соул

За марафоном відгуків «Від автора до автора» https://booknet.ua/blogs/post/428107

 

Книга включена другою до циклу, однак те, що я читала її першою так як саме цей роман був заявлений на марафон, сприйняттю не завадило.

Головна героїня, Злата, з самого дитинства зазнала тяжких випробувань - смута в рідній країні, бідність, спроба работорговців викупити її (на щастя, втрутився таємничий ельф і врятував її та матір). Але завдяки магії, а найбільше власній праці і наполегливості, дівчина навчається і будує нове життя.

Приїхавши на навчання в магічну академію, вона дізнається, що житло їй доведеться ділити з Котаро - місцевим стихійним лихом.

Дуже цікавий підхід в Академії - краще зосередитись на чомусь одному, але в цьому бути майстром, ніж хапати по верхам все. В цьому автором дотримано заданий з самого початку азійський вайб: дуже нагадало те, як стародавні японські художники все життя відточували досконалість в зображенні одного й того самого сюжету чи пейзажу.

Сусіди Котаро це щось з чимсь! Калейдоскоп облич, що не запам"ятовуються через свою скороминучість)) Однак мотивація – велика сила. Дуже імпонує те, що Злата не злякалась труднощів і вирішила, що навчання варте того, щоб проявити терпіння навіть з таким сусідом. Але разом з тим, як просувається оповідь, розкривається зовсім інший Котаро, вірний друг і сильний боєць. І відгадка його походження (не буду спойлерити наступним читачам) мене вразила.

Я сміялась від того, як Котаро крав приготовану Златою їжу) наче не маг з Академії, а вічно голодний студент українського гуртожитку )))

Перше бойове випробування допомагає Златі і Котаро зробити крок до взаємного розуміння.

Мені сподобалась динаміка між героями. Не «розум проти, але тіло зраджує» і не «ой, він такий, це привід «змінитися за літо»», а поступове розуміння сильних і слабких сторін одне одного, підтримка, спільні місії і, звісно ж, гумор.

Підсумок: фентезі з азійським вайбом та іронією.

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лія Світова
17.04.2026, 21:03:08

Вень Чжулун
17.04.2026, 22:11:06

Лія Світова, дякую)

avatar
Ірина Бібік
17.04.2026, 20:47:41

ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️Клас !!!

Вень Чжулун
17.04.2026, 22:11:02

Ірина Бібік, дякую)

avatar
Ромул Шерідан
17.04.2026, 20:44:08

❤️❤️❤️

Вень Чжулун
17.04.2026, 22:10:55

Ромул Шерідан, дякую)

❤️❤️❤️

Вень Чжулун
17.04.2026, 22:10:50

Анастасія Коваленко, дякую)

avatar
Єва Сова
17.04.2026, 20:43:13

Дуже цікаво та змістовно!

Вень Чжулун
17.04.2026, 22:10:47

Єва Сова, дякую)

Інші блоги
Самотність: хвороба чи вибір?
Доброго вечора, спільното! В часи, коли ми намагаємося толерувати будь-які стосунки, мені інколи здається, що самотність виглядає дефектом, навіть хворобою. Ні, не подумайте погано про автора, я не кажу, що самотні люди
Що означає завершити історію?
Для мене це ніби прощатися з людьми, котрі стали частиною твого життя. Як у дитинстві, коли закінчується літній табір. Або коли останній день у школі і ви ще смієтеся разом, але вже знаєте: далі кожен піде своїм шляхом. Це
Останній розділ книги Моє особисте пекло.
Друзі, привіт ♥ Сьогодні завершується історія кохання Валерії та Тимофія. За декілька хвилин опублікую останній розділ та епілог книги Моє особисте пекло.
Готові шукати подарунок?
У наступній проді також шукайте (промо) подарунок. Тільки прошу відписуватись, що ви його знайшли) Я відштовхнулася від нього з усієї сили. Віктор несподівано відпустив мене. — Ти взагалі адекватна людина? — майже
Про переосмислення казок
❤ Ви думали, що знаєте ці казки? Зустрічайте новий цикл темних ретелінгів! ❤ Привіт, мої любі читачі! Скільки разів у дитинстві ми чули історію про бідну сирітку, злу мачуху, добру фею та ідеального принца, з яким усі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше