Додано
23.03.26 17:54:22
Моя перша книга. І трохи про мене.
Привіт
Я довго не наважувалась це написати…
Я почала писати свою першу книгу.
Насправді ця історія зі мною ще зі школи.
Але тоді мені здавалося, що я не зможу — не вистачить ні таланту, ні сміливості.
І я просто відклала це на багато років.
За цей час життя сильно змінилося: переїзди, інша країна, адаптація, навчання…
І тільки зараз я вперше дозволила собі повернутися до цієї мрії.
Пишу чесно — це нелегко.
Я можу переписувати одну главу по кілька разів. Сумніватися. Зупинятися. І знову повертатися.
Але ця історія не відпускає мене.
Тому я вирішила — я її допишу.
Буду дуже вдячна за вашу підтримку ?
І якщо вам відгукується — запрошую до читання моєї книги.
Мені важлива кожна ваша думка.
Марі Блум
69
відслідковують
Інші блоги
До книги Щоденник служниці Він подивився мені в очі з таким болем, що мені здалось, якби мене на шматки різали, і то мені не було б так боляче. - Хіба тобі зараз не страшно? - Я ніколи вас не боялась…і не боятимусь,
Привіт, мої любі читачі! Ми вже на третині шляху мого письменницького марафону! Сьогодні, у десятій главі, я підготувала для вас щось особливе. Я хочу, щоб ви на якийсь час забули про всі негаразди Уляни, відклали вбік
Він міг запитати, хто розбив їй серце. Міг вимагати правди. Але натомість просто розгорнув крила й подарував їй небо. — Знаєш, у Ноктарії є одна давня традиція, — промовив він після нетривалого мовчання. — Яка? —
- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив
Коли гра стає коханням… Чи можна домовитися про кохання? Встановити для нього правила, визначити терміни, розписати ролі й заздалегідь вирішити, чим усе має закінчитися? Можливо, хтось скаже, що
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Я теж початківець. Давайте підтримаємо одне одного підписками? Я підписалась на Вас)
Марі Блум, Дякую Вам!)
Вітаю з першим викладом)
Люмен Белл, Дуже дякую!
Вирішила не відкладати в довгий ящик, а одразу пішла читати… Я прочитала тільки 1 розділ і можу сказати мені сподобалось. Захоплює з перших рядків! Подобається цей контраст: небезпечний герой і дівчина, яка його не боїться. Опис кафе та дощової вулиці дуже атмосферний. Чекаю, у що виллється ця «проблема» для Макса. Натхнення вам!
Підтримуючи молодого автора можу сказати наступне:
Заголовок: Вона — його головна проблема, яка йому подобається.
Якщо Ви шукаєте щось атмосферне, що полоскочить Ваші нерви з сильними героями- ця книга саме для Вас… Почала читати новинку і пропала! Тут немає слабких героїнь, що тремтять перед небезпекою. Аня — дівчина, яка сідає в кафе так, щоб бачити вихід, і дивиться в очі страху. А Макс... ну, він з тих чоловіків, чия увага одночасно лякає і манить… що буде далі не знаю, тож пропоную зануритись разом зі мною і дізнатися …
Автор пише дуже кінематографічно: нічна дорога, дощ, запах кави і напруга, яку можна різати ножем. Раджу зазирнути, поки історія тільки набирає обертів!
Книга тут https://booknet.ua/book/ti-pdesh-z-mnoyu-b450464
Ірина Бібік, Неймовірно приємно, за такий детальний і змістовний коментар!
Вітаю!!!! Як гарно і щиро написано!!! Додаю вашу книгу до бібліотеки і звичайно у трохи вільний час почну читати і обіцяю поділитися своїми враженнями❤️❤️❤️ Наразі успіхів Вам і натхнення!!!
Ірина Бібік, Дуже дякую!
Вітаю) з початком!
Вень Чжулун, Дякую дуже!
Підніму Вам блог❤️❤️❤️
Ірина Бібік, Іра, дякую Вам!
Вітаю! Натхнення ❤️❤️❤️
Olena I, Дякую!
Дуже вас розумію. Першу книгу й сам не раз переробляв, а деякі речі по ходу змінювалися настільки, що місцями навіть сюжет ставав іншим. Тож щиро бажаю вам натхнення, сил і впертості дописати цю історію до кінця.
Kassad, Дуже дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати