-  Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути.

І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла...

-  Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив погляд на мої губи.

-  Ніби я ваша дівчина. - я провела язиком по вустах, бо його погляд обпалював їх.

 -  Знаю, що не моя.

 -  Ви повинні бути біля Каті, чому ви тут? 

 -  Бо те, що ти не моя, не означає, що мене до тебе не тягне.

 - Але у вас є наречена..... - поглянула в бік Каті.

Боже, це ж неправильно! Його наречена поруч, а він нахиляється все нижче.

 -  Саме тому я досі просто стою, а не цілую тебе, - прохрипів він зовсім близько до моїх губ.

Гординський. Принцеса на випробувальний термін