Додано
04.03.26 02:59:32
Вечірні теревені ❤️
Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто кілька днів копирсаєшся в собі, а потім настає маніакальна фаза, і хочеться працювати до наступного вигорання. Неймовірно складно тримати дисципліну… Чи знайоме вам це? І що вас надихає найбільше для мотивації, генерації нових ідей та роботи 24/7 над твором?
Христина Тиндик
55
відслідковують
Інші блоги
Привіт, любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: «Скандальна угода з босом» — Ти не аксесуар, Франческо, — його голос став небезпечно тихим, від чого в мене по спині пробіг холод. — Я не граю на публіку.
Марафон 500 градусів Літо - це пора, коли черешні достигають, півонії, троянди та інші квіти, радують своїм ароматом, полуниці забарвлюються у червоний колір, а небо в одну мить блакитне, а в іншу вже заливається густими
Мотоцикл плавно загальмував біля старого п’ятиповерхового будинку з потемнілим фасадом і вузькими ґратчастими балконами. Фари ковзнули по мокрому після вечірнього дощу асфальту й згасли. На кілька секунд двір занурився
Чи можна повернути життя, яке ти втратив двічі? Взагалі я не люблю троп амнезії. Особливо, якщо герої вже прошли достобіса випробувань і вкінці мають подолати ще й амнезію, і згадати, як боролися за своє кохання. Але я
Сподіваюся, вам сподобається ця юна пара так само, як і мені. Щоправда, самі герої ще довго не погодяться з тим, що створені одне для одного. Один надто впертий, а друга надто норовлива. Тож попереду на них чекає чимало суперечок,
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак, іноді немає бажання писати. Але як правило я все ж генерую ідеї 24 на 7 ))))))))))))))))))))))))))))))))
Христина Тиндик, ❤️❤️❤️
Як я вас розумію! У мене теж так буває: кілька днів взагалі ніякого бажання писати чи якихось ідей, повний штиль. А потім як накриє — і я можу день і ніч проводити за ноутом, бо в голові просто шалена кількість нових сюжетних поворотів з'являється. Мабуть, це і є та сама "маніакальна фаза", про яку ви кажете, головне — встигати все це записувати!
Джулія Торн, Це точно ❤️
Мені це дуже знайомо, особливо під час написання книги. Буває, що нападає муза і я можу всі вихідні просидіти за текстом майже не встаючи, просто тому що історія ллється сама. А іноді навпаки - сидиш перед сторінкою і взагалі не можеш змусити себе написати навіть кілька речень.
Тому я вже прийняла для себе, що іноді краще дати собі кілька днів повного відпочинку, а інколи навіть тиждень, якщо відчуваю, що голова просто не працює. Потім повертаєшся до тексту і все знову починає рухатися. Для мене писання книг дуже пов’язане з натхненням, а воно досить тонке і трохи раниме явище, якщо його тиснути дисципліною, воно іноді просто зникає.
Ана Харві, ❤️
"...найбільше для мотивації..."
Розуміння того, що якщо я не реалізую цю історію, то поки буду байдикувати, вигадаю ще 50 інших історій і буду вже не встигати написати 51 історію...
LibertyFox, О таккк, мені це дуже знайомо…❤️
Звісно, що є таке. Взагалі, відпочинок необхідний. Але й прокрастинації треба уникати))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати