Мотоцикл плавно загальмував біля старого п’ятиповерхового будинку з потемнілим фасадом і вузькими ґратчастими балконами. Фари ковзнули по мокрому після вечірнього дощу асфальту й згасли.

На кілька секунд двір занурився в тишу. А тоді водій зняв шолом.

Світле волосся миттєво скуйовдив вітер. У тьмяному світлі ліхтарів шкіра здавалася майже неприродно блідою, а риси обличчя — занадто правильними для реальної людини. Чорна шкіряна куртка щільно облягала широку спину, в яку міцно вчепилася його супутниця — тендітна дівчина в вузьких джинсах, сірому гольфі й світлій курточці, на яку з-під шолома падало довге руде волосся.

— Ти як? — поцікавився хлопець в пасажирки.

Та обережно злізла з мотоцикла, притримуючись за нього, стягнула шолом і примружилась.

— Трохи лячно, але мені сподобалось! — дівчина дістала з кишені куртки окуляри й звичним рухом надягла їх. — Досі не можу повірити, що ти так швидко опанував водіння…

Астраель, бо це був саме він, скромно усміхнувся.

— Я хіба не казав, що здібний? Я багато чого вмію й швидку вчуся. Аби тільки не заважали.

Ханна скептично схилила голову набік.

— Хто ж тобі заважає розібратись зі смартфоном?

Сподіваюся, ви їх раді бачити не менше, ніж я ♥️

До речі, знаєте, хто це?

(підказка - зображення створено ще під час написання першої частини)

"Другий шанс або Помста ангела"

оновлення о 00:00!!!

З любов'ю ❤ Ваша Мрія Чарівна ❤

Фейсбук ⭐ Інстаграм ⭐ Тредс