Марафон 500 градусів

Літо - це пора, коли черешні достигають, півонії, троянди та інші квіти, радують своїм ароматом, полуниці забарвлюються у червоний колір, а небо в одну мить блакитне, а в іншу вже заливається густими хмарами, які сповіщають, що скоро може бути дощ. Однак це не стає на заваді радіти цій прекрасній, теплій та яскравій порі. А ще ми радіємо тому, що сьогодні в цей чудовий день сонце знову зійшло, і пригріває на повну… І саме це означає що настала пора для літнього марафону 500 градусів! 

А отже моя книга - “Волошкове поле” бере участь у цьому марафоні. Із чим можете мене привітати! 

Адам, приїжджає в село, на відпочинок, де зустрічає бабусину сусідку - красуню, Марійку і у них зав’язується розмова, вони знайомляться, та із часом починають симпатизувати одне одному.

Цей твір офіційно бере участь у неймовірно гарячому літньому марафоні «Літні оповідання. 500 градусів»! ☀️ організованому Ладою Короп. 

Чому це оповідання ідеально вписалося в марафон «500 градусів»?

Анотація

Одного разу Адам, який на даний момент живе в Німеччині, вирішує приїхати на відпочинок в Україну в село, в якому жили колись його батьки, і заодно і відвідати свою бабусю, працюючи при цьому  фотографом та підробляючи журналістом, він хоче одразу і пофотографувати мальовничу красу села, та написати про це у своєму блозі, тут у нього зав'язується розмова із красунею, сусідкою Марією. Та він приїхав ненадовго, але із плином часу плани змінюються, і коли прийшов час від'їжджати до себе в Німеччину, він раптом усвідомлює що по вуха, закоханий в Марійку. Чи зможе він повернутися назад один, чи забере із собою дівчину? А може він залишиться тут разом із  нею?

Вони будуть разом завжди?

Чи може вона залишиться одна?

Про це все, та більше… Читайте у новому творі - “Волошкове поле”.

Запрошуємо авторів приєднатися до цього неймовірного марафону, а читачів - переходити за хештегом літні оповідання 500 градусів. та поринути в гарячу атмосферу літа.