Вітаю!

 Хотілося знов обговорити лор книги "Живий метал. Прокляття крил".  У світі цієї книги треба боятися не ангелів, не демонів, а...техноїдів.  Хитра космічна зброя, яка прикидається чимось живим, є аналогом драконів і вартує армії, а точніше авіації. Поруч з ними джерела магії посилюються, бо випромінюють ці милі крилаті бляшаночки темну енергію, не ту що все руйнує, а та що є астрономічною загадкою нашого світу.  Звісно, такою зброєю багато хто бажає керувати, та проблема в тому що це можливо тільки при окремих умовах...

✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧

Я побачив як на мої груди поставив ногу широко плечий чоловік двадцяти п’яти-тридцять років. Його срібне волосся було заплетено в косу, лице гарне, але не виражало емоцій, а тіло...механічне...бляха…І крила! Теж кібернетичні, всі шість. Але саме дивне це очі, де не було білка чорна склера на фоні синіх кіл.

– Бляха...

– Вітаю...ще раз я ТехІн98, і я не демон…а техноїд. Мене прислали нищити ваших демонів. І я успішно це робив. Ти бачив уривки моїх спогадів. Ще раз назвеш мене демоном, і я заберу без дозволу твоє тіло, а душу випхаю, хай летить де інде. Мені потрібно тільки тіло і трохи внутрішнього начиння. Тож залиш душу собі... тупливий пиріжечок з м’ясом...– попередив мій новий знайомий тихим голосом, але це було наче мертвенна тиша, яка відчувалася перед ядерним вибухом. Він по-совиному нахилив голову на бік.

 Його очі засяяли синім, як і стики броні.