Я не збиралася нікого вводити в оману

Я не збиралася нікого вводити в оману, тож це блог-пояснення до дилогії «Вовкун».
Чому в неї такий різний вайб і чому я змінила естетику у відео в TikTok?

Все просто: ця дилогія охоплює різні локації та часові періоди.

Обидві книги розповідають про майже одних і тих самих героїв, але в зовсім різних часових точках і внутрішніх станах.

Перша книга переносить нас у 1996 рік. Темні, густі тіні, Карпатські гори, відчуття ізоляції, страху й напруги — саме там починається історія Йона та Юстини. Це детективно-еротичний роман, побудований на саспенсі: з тривогою під шкірою, прихованими мотивами, тілесною пристрастю та темною атмосферою, що повільно затягує.

Події другої книги відбуваються у 2021 році. Це альтернативний світ, що живе за законами сучасності, але з однією важливою відмінністю — у ньому існують вовкуни. Перевертні, які мають ще довшу історію, ніж людство, але не зуміли вберегти всі вид.

Друга книга структурно інша і поділена на дві основних частини та фінальну.

Перша частина — це серія епізодів: зустрічей, пошуків, фрагментів шляху до Юстини. І водночас — момент, коли Йон нарешті починає усвідомлювати, чому вона йому настільки необхідна.

Друга частина — троп «життя під одним дахом». Тут історія змінює смак. Як я вже згадувала в іншому блозі, можна додати троп - «Мій психований колишній, тепер — мій особистий охоронець».

Характери, сила, бажання й страхи героїв стикаються напряму, без дистанції. Багато напружених, суперечливих, еротичних і психологічних сцен. Це етап активного розвитку динаміки між ними — момент, коли вони нарешті роблять вибір бути поруч.

Але на цьому історія не обривається. Попереду — динамічний розвиток подій і фінал, у якому будуть розставлені всі крапки. Навіть у тих питаннях, що залишилися відкритими ще з першої книги. Повернуться й деякі герої з першої частини — ті, хто вижив і відіграє нову роль у цій історії. І неочікувана розв’язка, яка вам сподобається:)

Якщо ви не уявляли, які події зможуть виправдати щасливий фінал в такій темній історії, я вам розповім…

Саме тому змінюється естетика, тон і вайб. Це не хаос — це час, досвід і шлях персонажів.

Важливий момент, який хочу окремо проговорити.
Попри зміну часу, обставин і жанрових акцентів, внутрішній стиль та ритм серця історії повністю перейшов з першої книги в другу. Так, у другій частині вже немає детектива й постійно напруженого наративу, але натомість фокус змістився на особистісні стосунки, внутрішні вибори та близькість.

Локації змінилися. Відчуженому перевертню Йону довелося знову стати частиною суспільства — навчитися жити серед людей, а не ховатися осторонь. Але нитка оповіді від перших рядків першої книги до останнього рядка другої залишилася незмінною. Я свідомо зберегла її цілісність.

Мій почерк сцен не змінився: вони й далі глибокі й вдумливі. Психологія тут постійно грає з еротикою, напруження — з томливим очікуванням, а герої залишаються динамічними, навіть якщо непохитні у своїх принципах. Вони ростуть, але не зраджують собі. І нарешті усвідомлюють одну просту істину, пітьма йде поруч зі світлом. Не буває одного без іншого.

Також додаю анонс розділу, який вже було оновлено.
Наступна публікація — 28.02 (у суботу).

Перепрошую за нерегулярний графік. Я не хочу допустити помилок і намагаюся приділяти достатньо уваги кожному розділу — для мене це справді важливо.

Паралельно, за графіком, я викладаю фантастичну новинку «Я зустрів її серед зірок». Уже згадувала про неї раніше, але повторю ще раз: цю книгу я планую подати на конкурс, тож підтримка тут особливо цінна..))

Дякую всім, хто читає мене в процесі. Це складно — залучати читачів під час публікації, але саме це рухає книгу вперед і не дає їй загубитися та зависнути десь на останніх сторінках жанру.

★★★

Пропозиція Назара була прийнятною для когось, хто хотів би безпеки та тиші… Не для мене.
— Ні. Не хочу. — Я ковтнув повітря. — Хочу назад. Але не в розвідку. У штормову. Хочу йти в наступ. Лицем в лице.
Він подивився на мене насуплено. Його густі брови майже злились в одну лінію над очима. Напруження повисло між нами.
— Ти що, здурів? — тихо кинув. — Звідти майже ніхто не повертається.
— Саме тому. — Я ледве стримував себе. — Мені потрібен контактний бій. Хочу рвати їх безупинну. Думаєш, я всиджу тут із цим пеклом у голові? Ти бачив звіти. Читав, переглядав фото. А я був там. Я стояв поруч, коли вони це робили.
— Ти не один такий, вас багато. Невідомо який калічених більше, душ чи тіл. Не руби з плеча.
Я ледь не підскочив зі стільця:
— Я бачив, спостерігав і не міг втрутитись. Розумієш? Просто стояв. Стискав зуби. Запам’ятовував обличчя. Координати. Факти. Виконував наказ, замість того, щоб втрутитись. Я все ще чую їхні крики. І нічого з цим не можу зробити. Назаре, це повертає мене в той проклятий день 96 року, коли катом був я.!

★★★

Назар збирався щось сказати. Я бачив, як він ковтає слова. Але зупинився. Мовчки. Бо те, що палало в моїх очах, говорило гучніше, ніж будь-який аргумент.
— Я маю бути там. Це не обговорюється.
— Чорт забирай, Йоне! — голос Назара забринів нервами, вперше за останній час, він щось там совав, мабуть, голос поправляв, щоб не зірватись. — Ти ж сам хотів, щоб вона зникла з цього світу. Щоб звільнила тіло, яке їй не належить. Що змінилося? Чого ти раптом передумав? Вона назавжди там лишиться. Звільнить і себе, і тебе! Це те чого ти хотів!
— Від моєї руки, Назаре! — гаркнув я, гнівом аж перехопило дихання. — Від моєї, а не від лап тих тварюк! Якщо вони торкнулись її — клянуся, пошкодують, що не здохли до зустрічі зі мною!
— Та яка, в біса, різниця?! Вона — не людина, вона істота! Ти сам це казав! — голос його став ще різкішим, більше надломленим від страху за мене, хоч він і не зізнавався в цьому вголос.
— Скоординуй мене туди, — повторив я рівно, холодно. — І не витрачай час на суперечки. Ти ж знаєш — це марно.
Тиша повисла на кілька секунд.
— Ну й грець з тобою… — пробурмотів він крізь зуби. — Добре. Відправлю. Але пам’ятай: ти сам обрав цей шлях.

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
25.02.2026, 14:08:43

❤️❤️❤️

avatar
Лана Жулінська
25.02.2026, 13:53:24

❤️✨❤️

avatar
Діана Лисенко
25.02.2026, 13:47:52

Ще одна цікава книга, яка перебуває у моїй бібліотеці. Дякую вам за цікаві історії та бажаю ще більше натхнення та задоволення від того, що ви робите ❤️❤️❤️

avatar
Олена Ранцева
25.02.2026, 13:35:46

❤️❤️❤️

avatar
Кі Цуне
25.02.2026, 13:29:43

♥️♥️♥️

avatar
Ася Рей
25.02.2026, 13:21:01

Наймовірна

avatar
Ніколь Нікнейм
25.02.2026, 13:17:32

❤️❤️❤️

avatar
Morwenna Moon
25.02.2026, 13:16:18

❤️❤️❤️

avatar
Анна Лір
25.02.2026, 13:13:09

♥️♥️♥️

avatar
Христина Вілем
25.02.2026, 13:12:46

❤️❤️❤️

Вітаю Вас Пані!!! Ви проробили монументальний труд з цим блогом!!!! Навіть не уявляю скільки знадобилось зусиль все це обґрунтовано пряснили! Ну все як і очікувалося від Фантастичної Нестримної Феї)))

avatar
Тея Калиновська
25.02.2026, 12:48:43

❤️✨❤️✨❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 13:11:13

Тея Калиновська, Дякую, що завітали❤️

avatar
Кіт Анатолій
25.02.2026, 13:07:33

≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 13:10:44

Кіт Анатолій, Який гарний котик! В сенсі смайлик)))

avatar
Ганна Літвін
25.02.2026, 13:10:03

Це прекрасно коли історія має продовження, але міняється атмосфера разом з героями✨❤️✨

avatar
Ольха Елдер
25.02.2026, 13:10:00

Дуже цікаво ✨❣️✨ І герой такий привабливий ✨❣️✨

Інші блоги
Фінал і плани.
Вітаю, мої любі читачі!❤️❤️❤️ Сьогодні — фінал моєї історії «Мій (не) колишній». Дякую, що були поруч із моїми героями впродовж цього місяця. У другій половині березня на вас чекатиме нова історія
Про критику .
Світ повний людей, але не кожен із них готовий до діалогу. Ми часто робимо помилку, вважаючи, що істина потрібна всім без винятку. Насправді ж більшість шукає не світла знань, а дзеркала, яке б підтвердило їхню бездоганність.
Голосования за обкладинку слідущой книжки
Я завершив ще одну книгу. Писати я почав не так давно, але вже точно знаю — мені це справді подобається. Це стало одним із моїх улюблених занять. Тепер хочу, щоб ви допомогли обрати обкладинку для наступної книги. Запускаю
Я не збиралася нікого вводити в оману
Я не збиралася нікого вводити в оману, тож це блог-пояснення до дилогії «Вовкун». Чому в неї такий різний вайб і чому я змінила естетику у відео в TikTok? Все просто: ця дилогія охоплює різні локації та часові періоди. Обидві
Відредагована книга
Вітаю любі читачки і читачі! Мій роман «Сто мільйонів зірок для тебе» відредагований! Покращений, виправлений від одруківок і помилок текст вже на сайті. Якщо раптом ви пропустили і ще не читали цей роман, запрошую! Анотація: Марта
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше