Я не збиралася нікого вводити в оману

Я не збиралася нікого вводити в оману, тож це блог-пояснення до дилогії «Вовкун».
Чому в неї такий різний вайб і чому я змінила естетику у відео в TikTok?

Все просто: ця дилогія охоплює різні локації та часові періоди.

Обидві книги розповідають про майже одних і тих самих героїв, але в зовсім різних часових точках і внутрішніх станах.

Перша книга переносить нас у 1996 рік. Темні, густі тіні, Карпатські гори, відчуття ізоляції, страху й напруги — саме там починається історія Йона та Юстини. Це детективно-еротичний роман, побудований на саспенсі: з тривогою під шкірою, прихованими мотивами, тілесною пристрастю та темною атмосферою, що повільно затягує.

Події другої книги відбуваються у 2021 році. Це альтернативний світ, що живе за законами сучасності, але з однією важливою відмінністю — у ньому існують вовкуни. Перевертні, які мають ще довшу історію, ніж людство, але не зуміли вберегти всі вид.

Друга книга структурно інша і поділена на дві основних частини та фінальну.

Перша частина — це серія епізодів: зустрічей, пошуків, фрагментів шляху до Юстини. І водночас — момент, коли Йон нарешті починає усвідомлювати, чому вона йому настільки необхідна.

Друга частина — троп «життя під одним дахом». Тут історія змінює смак. Як я вже згадувала в іншому блозі, можна додати троп - «Мій психований колишній, тепер — мій особистий охоронець».

Характери, сила, бажання й страхи героїв стикаються напряму, без дистанції. Багато напружених, суперечливих, еротичних і психологічних сцен. Це етап активного розвитку динаміки між ними — момент, коли вони нарешті роблять вибір бути поруч.

Але на цьому історія не обривається. Попереду — динамічний розвиток подій і фінал, у якому будуть розставлені всі крапки. Навіть у тих питаннях, що залишилися відкритими ще з першої книги. Повернуться й деякі герої з першої частини — ті, хто вижив і відіграє нову роль у цій історії. І неочікувана розв’язка, яка вам сподобається:)

Якщо ви не уявляли, які події зможуть виправдати щасливий фінал в такій темній історії, я вам розповім…

Саме тому змінюється естетика, тон і вайб. Це не хаос — це час, досвід і шлях персонажів.

Важливий момент, який хочу окремо проговорити.
Попри зміну часу, обставин і жанрових акцентів, внутрішній стиль та ритм серця історії повністю перейшов з першої книги в другу. Так, у другій частині вже немає детектива й постійно напруженого наративу, але натомість фокус змістився на особистісні стосунки, внутрішні вибори та близькість.

Локації змінилися. Відчуженому перевертню Йону довелося знову стати частиною суспільства — навчитися жити серед людей, а не ховатися осторонь. Але нитка оповіді від перших рядків першої книги до останнього рядка другої залишилася незмінною. Я свідомо зберегла її цілісність.

Мій почерк сцен не змінився: вони й далі глибокі й вдумливі. Психологія тут постійно грає з еротикою, напруження — з томливим очікуванням, а герої залишаються динамічними, навіть якщо непохитні у своїх принципах. Вони ростуть, але не зраджують собі. І нарешті усвідомлюють одну просту істину, пітьма йде поруч зі світлом. Не буває одного без іншого.

Також додаю анонс розділу, який вже було оновлено.
Наступна публікація — 28.02 (у суботу).

Перепрошую за нерегулярний графік. Я не хочу допустити помилок і намагаюся приділяти достатньо уваги кожному розділу — для мене це справді важливо.

Паралельно, за графіком, я викладаю фантастичну новинку «Я зустрів її серед зірок». Уже згадувала про неї раніше, але повторю ще раз: цю книгу я планую подати на конкурс, тож підтримка тут особливо цінна..))

Дякую всім, хто читає мене в процесі. Це складно — залучати читачів під час публікації, але саме це рухає книгу вперед і не дає їй загубитися та зависнути десь на останніх сторінках жанру.

★★★

Пропозиція Назара була прийнятною для когось, хто хотів би безпеки та тиші… Не для мене.
— Ні. Не хочу. — Я ковтнув повітря. — Хочу назад. Але не в розвідку. У штормову. Хочу йти в наступ. Лицем в лице.
Він подивився на мене насуплено. Його густі брови майже злились в одну лінію над очима. Напруження повисло між нами.
— Ти що, здурів? — тихо кинув. — Звідти майже ніхто не повертається.
— Саме тому. — Я ледве стримував себе. — Мені потрібен контактний бій. Хочу рвати їх безупинну. Думаєш, я всиджу тут із цим пеклом у голові? Ти бачив звіти. Читав, переглядав фото. А я був там. Я стояв поруч, коли вони це робили.
— Ти не один такий, вас багато. Невідомо який калічених більше, душ чи тіл. Не руби з плеча.
Я ледь не підскочив зі стільця:
— Я бачив, спостерігав і не міг втрутитись. Розумієш? Просто стояв. Стискав зуби. Запам’ятовував обличчя. Координати. Факти. Виконував наказ, замість того, щоб втрутитись. Я все ще чую їхні крики. І нічого з цим не можу зробити. Назаре, це повертає мене в той проклятий день 96 року, коли катом був я.!

★★★

Назар збирався щось сказати. Я бачив, як він ковтає слова. Але зупинився. Мовчки. Бо те, що палало в моїх очах, говорило гучніше, ніж будь-який аргумент.
— Я маю бути там. Це не обговорюється.
— Чорт забирай, Йоне! — голос Назара забринів нервами, вперше за останній час, він щось там совав, мабуть, голос поправляв, щоб не зірватись. — Ти ж сам хотів, щоб вона зникла з цього світу. Щоб звільнила тіло, яке їй не належить. Що змінилося? Чого ти раптом передумав? Вона назавжди там лишиться. Звільнить і себе, і тебе! Це те чого ти хотів!
— Від моєї руки, Назаре! — гаркнув я, гнівом аж перехопило дихання. — Від моєї, а не від лап тих тварюк! Якщо вони торкнулись її — клянуся, пошкодують, що не здохли до зустрічі зі мною!
— Та яка, в біса, різниця?! Вона — не людина, вона істота! Ти сам це казав! — голос його став ще різкішим, більше надломленим від страху за мене, хоч він і не зізнавався в цьому вголос.
— Скоординуй мене туди, — повторив я рівно, холодно. — І не витрачай час на суперечки. Ти ж знаєш — це марно.
Тиша повисла на кілька секунд.
— Ну й грець з тобою… — пробурмотів він крізь зуби. — Добре. Відправлю. Але пам’ятай: ти сам обрав цей шлях.

17 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Айрін Ван
25.02.2026, 19:36:53

Не розумію які до вас можуть бути претензії. У мене також книги одного циклу, та атмосфера кардинально відрізняється. Якщо це виправдано, то чому б і ні?

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 20:19:13

Айрін Ван, Скоріше навпаки: ті, хто прочитав першу частину й перейшов до другої, реагують добре. Проте тим, хто не читав взагалі, сприймати важко. У будь-якому разі краще роз’яснити, з досвіду вже знаю. А щодо авторської задумки, звісно, згодна. Тільки автор знає своїх героїв настільки добре, щоб відчути вектор, у якому розвиватиметься сюжет.))

avatar
Кіт Анатолій
25.02.2026, 13:07:33

≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Показати 3 відповіді
Белла Ісфрелла
25.02.2026, 17:24:16

Кіт Анатолій, (❁´◡`❁)

avatar
Діана Лисенко
25.02.2026, 13:47:52

Ще одна цікава книга, яка перебуває у моїй бібліотеці. Дякую вам за цікаві історії та бажаю ще більше натхнення та задоволення від того, що ви робите ❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:53:05

Діана Лисенко, Приємно ❤️ ❤️ ❤️

avatar
Ася Рей
25.02.2026, 13:21:01

Наймовірна

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:52:48

Ася Рей, Дякую

Вітаю Вас Пані!!! Ви проробили монументальний труд з цим блогом!!!! Навіть не уявляю скільки знадобилось зусиль все це обґрунтовано пряснили! Ну все як і очікувалося від Фантастичної Нестримної Феї)))

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:52:37

Адріан Анжелворд, Дякую, що помітили! Автору завжди є що сказати про свої книжки... і це тільки верхівка айсберга))

avatar
Ганна Літвін
25.02.2026, 13:10:03

Це прекрасно коли історія має продовження, але міняється атмосфера разом з героями✨❤️✨

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:51:30

Ганна Літвін, О, дякую❤️

avatar
Ольха Елдер
25.02.2026, 13:10:00

Дуже цікаво ✨❣️✨ І герой такий привабливий ✨❣️✨

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:50:57

Ольха Елдер, Згодна, вродливий типаж)))

avatar
Христина Вілем
25.02.2026, 13:12:46

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:50:28

Христина Вілем, ☺️❤️☺️❤️

avatar
Анна Лір
25.02.2026, 13:13:09

♥️♥️♥️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:50:21

Анна Лір, ☺️❤️

avatar
Morwenna Moon
25.02.2026, 13:16:18

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:50:05

Morwenna Moon, ❤️❤️❤️❤️

avatar
Ніколь Нікнейм
25.02.2026, 13:17:32

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:50:01

Ніколь Нікнейм, Дякую)

avatar
Кі Цуне
25.02.2026, 13:29:43

♥️♥️♥️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:49:43

Кі Цуне, ❤️♥️❤️

avatar
Олена Ранцева
25.02.2026, 13:35:46

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:49:32

Олена Ранцева, Дякую❤️

avatar
Лана Жулінська
25.02.2026, 13:53:24

❤️✨❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:49:17

Лана Жулінська, (⁠。⁠•̀⁠ᴗ⁠-⁠)⁠✧❤️

avatar
Крісті Ко
25.02.2026, 14:08:43

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:49:03

Крісті Ко, ❤️❤️❤️❤️

avatar
Аса Шель
25.02.2026, 15:13:33

❤️❤️❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 16:33:52

Аса Шель, Дякую❤️

avatar
Тея Калиновська
25.02.2026, 12:48:43

❤️✨❤️✨❤️

Белла Ісфрелла
25.02.2026, 13:11:13

Тея Калиновська, Дякую, що завітали❤️

Інші блоги
Іноді натхнення приходить серед ночі...❤️
Береш телефон,щоб записати думку-і сон зникає, ніби його й не було. Саме так сталося і цієї ночі. Взагалі, мені найкраще пишеться вночі: коли навколо тиша, місто спить, а я сиджу з ноутбуком, загорнута в теплий плед...І є тільки
Саміра порушує субординацію
Вітаю, мої любі! Сподіваюся, ви всі живі і в безпеці. Ті консервні бляшанки вже дістали. Але, попри все, ми йдемо далі, не спиняючись. Новий розділ уже на сайті. Ось вам трохи візуалу від мого ШІ. Принаймні так він
Про конкурс та мою участь у ньому ♥
Вчора Букнет виклав списки переможців: ось у цьому блозі всі ці щасливі люди ♥ Ще раз щиро вітаю Ладу Астра, Неба Крайчик і Наталію Шаграй ♥ Особисто я вболівала за Неба Крайчик, бо встигла в деякій
⚠️ Всіх запрошую до активного обговорення! ⚠️
У нас тут в коментарях під одним блогом завʼязалась невелика дискусія з Дієз Алго та Владиславом Гришкевичем, і я зрозуміла, що тему хочеться винести окремо, бо вона реально цікава і, здається, у кожного свій погляд.❤️ Суть
Зачаровані серця | Вітання та підсумки
Ось і добіг до кінця конкурс «Зачаровані серця». Насамперед хотіла б привітати всіх учасників. І переможців, і фіналістів, і тих, хто дійшов до півфіналу. Ви багато працювали, багато витратили сил і багато дотягнули.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше