Фантазії та прототипи [futureproof]
Вітаю, друзі!
Додаю візуали до вчорашнього та сьогоднішнього розділів!
Ноубл одразу ж передала уявне зображення. Ранок мегаполісу, цифрові вітрини, напхані модними новинками, що коштують мільйони кредитів. Елітні кораблі на стоянках. Сама Сем вдягнена у довгу чорну сукню та масивну прикрасу на шиї, волосся елегантно підібране на потилиці. Вона розглядає прикраси із синтезованого коштовного каміння, що переливається всіма відтінками веселки і має вбудований передавач, що транслює найприємніші спогади, повʼязані з тим, хто цю прикрасу подарував.
Чомусь образ Сем у довгій сукні перед вітриною, викликав у Кейн чітку асоціацію із Голлі Голайтлі.
– Агов! Це моя уява!
Голос Сем був невдоволеним, доки вона не опустила очі на свою сукню.
– Яка краса…Це цифрове?
– Це Живанши, – потерла око Кейн. «Сніданок у Тіффані», вибач. Чомусь саме на думку спало.

(саме культову сукню, з якою у мене, власне Одрі асоціюється, генератор відтворювати відмовився, тож маємо просто симпатичний класичний образ для Сем:) )
– Гаразд, які в тебе ідеї? – стомлено спитала її Саманта.
Блейк здійняла брову, хитро всміхаючись.
Простір змінився на пляжний бар, де на гарячому піску молоді чоловіки із гарними спортивними статурами грали у волейбол. Дівчата стояли біля бару, де привабливий смаглявий хлопець із приємною усмішкою готував напої. Блейк заплющила очі, доки один із чоловіків розминав її плечі. Вона була вбрана у широку гавайську сорочку і доволі відверте бікіні.
– Ну, чим не рай? – спитала Блейк, коли бармен передав їй помаранчево-пурпурний коктейль із соломинкою та декоративною парасолькою.

(Зі зрозумілих причин, згенерувати та викласти повну фантазію на яку натякала Блейк я не можу, тож насолоджуйтесь пляжно-коктейльними вайбами :) )
– Агов, а чого ми не були у твоїй фантазії? – штовхнула її ліктем Сем.
– Бо вам там буде нудно.
– Мені навіть цікаво, що ж там такого, – криво всміхнулась Блейк.
Кейн зітхнула і заплющила очі.
За мить у обличчя дмухнув літній вітерець. Трава лоскотала босі ноги. Солоний бриз мілкими краплями торкався обличчя. Сонечко було теплим та ласкавим, його промені пробивалися крізь густі крони дерев, які гойдав вітер, від чого золотаві відблиски тріпотіли на шкірі, то сяючи, то ховаючись.
– Як тут гарно…– видихнула Сем. – Що з моїм голосом?
Вона опустила очі на свої руки, а тоді торкнулася щік.
– Я, що – дитина?!
Блейк провела пальцями по довгому чорному волоссю, а тоді поглянула на капралку. Її очі потеплішали:
– Кейн…
Саманта і Кейн були знову дванадцятирічними, Блейк на два роки молодша. Знову діти, сидять на мʼякій зеленій траві в оточенні лісу. Вдалині виднілось синє море, що блищало від сонячних промінчиків.
Почулося муркотіння. Гепард Кейн завітала в гості, притулившись головою до її плеча.

Реймі весело засміявся, плеснувши в долоні.
– Вау! Ти такий розумний! Мабуть, був відмінником з фізики?
Купер хрипко розреготався.
– Хто? Я? – він знову зайшовся сміхом. – Я навчався вісім класів, а девʼятий у коридорі. Це все досвід, юначе.
– Я теж хочу таке вміти!
– Ну, тоді все в тебе вийде! Воно ж як: коли є клепка в голові і бажання – чому хочеш навчишся.

– Гаразд, отже я зробив кілька прототипів, – оголосив Купер і скинув брезент.
– Ти зробив прототип бура? – здивувалась Кейн, роздивляючись круглий предмет з гострими різними центрами.
– Ну, я ж мав перевірити винахід?
– І все це за кілька годин? – здивувалась Сем. – Як ти це робиш?!
Купер знизав плечима:
– Клієнтів не було.

Вона сиділа під грушею, міркуючи про власний вчинок, доки молодша сестра гралася із лялькою, з примітивним інтерфейсом. Батько знайшов деталі на звалищі і зібрав її сам. Вона була страшненькою, та іграшок у них в цілому було небагато, тож тішила будь-яка новинка, навіть зліплена зі старого мотлоху. Ейбл полюбила ту ляльку. Напувала її з порожньої чашечки, граючи у чаювання, водила показати грушу і вид на селище попереду. Кейн всміхнулась, спостерігаючи за сестрою. Від її усмішки на серці ставало тепліше.

_______________________________________________________________________________________
Заходьте в гості)
Кейн Лавкрафт була однією з них, вона пройшла не одну битву і вже забула як воно: відчувати смак до життя, бути вільною. Тільки малий сусідський хлопчик допомагає їй усвідомити цінність власного існування.
Спостерігаючи за контролем влади, нескінченною цифровізацією і непомірними апетитами людства, Кейн усвідомлює, що одного страшного дня всі вони заплатять дорогу ціну за свої загарбницькі війни. Існує лише один крихітний шанс стати стійкими до майбутнього. Головне не втратити його.

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
❣️Мій інстаграм
❣️Мій фейсбук
❣️Мій пінтерест
Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️

9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю, Кайло, ще раз!☀️
А цікаво у нас з Вами думки сходяться: моя гг теж буде в такій сукні зі «Сніданку у Тіффані», як і Сем). Гарний образ, дуже елегантний. ❣️✨
Візуали дивовижні! А від останього опису прям така ностальгія за дитинством.❤️
Багато-багато натхнення Вам і якомога більше можливостей все втілити! ✨☀️
Кайла Броді-Тернер, (◕ᴗ◕✿)❤️
У вас завжди такі шикарні блоги! Ви завжди проводите таку велику роботу. Я в захваті ✨❤️
Та що ж це коїться?) Учора обдумувала сукню для своєї гг і так раптово: а може чорненьку як була в Одрі? ❤️
Аса Шель, ❤️❤️❤️
♥♥♥
Олена Ранцева, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Крісті Ко, ❤️❤️❤️
Як же гарно (⭐️о⭐️)
Ганна Літвін, Дякую Вам!)✨❤️
⭐❤️❤️❤️⭐
Оксана Павелко, ✨❤️✨❤️
Дуже гарні візуалізації ♥️♥️♥️✨♥️♥️♥️
Кі Цуне, Дякую Вам!♥️✨
Які чудові візуалізації ❣️❣️❣️
Ромул Шерідан, Щиро дякую!✨❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати