Додано
08.01.26 20:22:17
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
В мене серце охололо і впало крижаною глибою у нутрощі, коли я зрозуміла, що десь до темному, великому дому вештається кислотна потолоч. А бідна Килина мирно спить в своєму ліжку і знати не знає про небезпеку. І ось воно тихо підкрадається до подруги і….мамцю! Навіть думати про це страшно! Я боялася за себе, за подруг. Ну коли все встигло настільки стати погано? Як можливо, щоб нас мисливиць, ганяла по власному дому якась дивна дивина? Це ж принизливо! Я відчула страх на половину з соромом за свою нікчемність.
Але тут двері по заду нас відчинилися і з кімнати вийшла сонна Килина.
– Чого топочите, як гурт слонів? – потираючи одне око перепитала Килина та позіхнула, та ось в двері гупнуло.
Килина з цікавістю зазернула за двері, а із-за них вийшлов злий мисливець, потираючий лоба.
– Ай, якого біса? Дивись перед ким двері відчиняєш! – обурився той.
Килина змірила того прискіпливим поглядом та гмикнула.
– А ти диви куди біжиш, – а потім звернулася до нас,– Гей, ви б тихіше грали в свої сексуальні ігри і попереджайте, що запросили хлопція. І з якого стріп бару ви його вишкребки?
– Йой, та ми це…– знітилась Аліса, стрімко червоніючи.
Мені теж чогось стало соромно, хоча наче нічого такого не робила. Але тут я поглянула у низ і це…зрозуміла, що на мені тільки рушник, і... більше нічого, я навіть трусики не встигла надіти. Тож якщо випадково рушник спаде…І тут я перемістила погляд на гарного незнайомця, який хоч був вдягнений, але в дуже провокативно облягаючий підтягнуту статуру одяг з портупеями і чорний плащ. Та і Аліса була в піжамі зі зображенням всміхнених авокадинок. Я зрозуміла, що зі сторони Килини це все виглядає…йо-о-ой…як соромно! Я відчуваю, як стрімко червонію, як маків цвіт.
– Юлька-Юлька. Не чекала, що ти в нас прихильниця ділили одного хлопця з подружкою, – шуткувала Килина і хитро підморгнула мені.
– Сказала та, що сама вийшла полугола, стоїть тут без сорому в спідньому, – проговорив іронічно новенький мисливець.
– Так шановний, я спала і мені було жарко! Скажи дякую, що цього разу я спала так, а не як завжди…, – з сарказмом бовкнула Килина, яка зараз була перед хлопцем в спідьому, і зовсім не соромилась цього факту.
Скоро на сайті.....
_______________________
Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827
MargFed
284
відслідковують
Інші блоги
..Старезне дерево мало грубу потріскану кору та розлогу крону, що розкинулася над алеєю величезним зеленим шатром. — А ось і обраний п'ятизірковий готель, — зауважила я й піднесла долоню до носа. — Залазь, і я тебе
Не маю зовсім часу на оті всілякі комікси, та й день не те щоб сповнений приводів для радості, тож ось вам веселі ігри для гарного настрою. Палка сцена в “Котик для Вищого” де вишнева наливка і пару пивних шотів
"О, а хлопець як тримається?" - такими були перші слова Стівена, коли він побачив на екрані майбутнього розвідника. Це було в першій книзі "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4973084&p=2 коли екіпаж
У 20-й главі між героями стає дедалі тісніше, а таємниці — дедалі небезпечнішими. Орест поводиться так, ніби кордонів більше немає, а Лізі доводиться ховати не лише речі, а й власні почуття та важливу правду... «Шлюб
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк цікаво))))
Olena I, Дякую за підтримку!
А у них, як завжди, дуже весело))
Оксана Маркова, у них там своя атмосфера:)
❤️❣️❄️☃️⚡✨
Іван Павелко, Дякую!
♥♥♥
Олена Ранцева, Дякую!
❤️❤️❤️
Соломія Вейра, Вельми дякую!
❤️❤️❤️❤️❤️
Ава Роуз, Дякую!
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, дякую!
❤️❤️❤️
Alika Ost, дякую!
❤️❤️❤️
Діана Козловська, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати