Привіт всім. Я не витримала і захотіла поділитися з вами фрагментом глави та артом до завтрашньої глави, яка буде вже о 6 ранку. Ця глава буде більше, ніж всі інші. Я сама цього неочікувала і трохи в шоку :) "Літо поза мережею". Лія зловить момент посидіти в онлайні :)

Тож,

Фрагмент: 

Ми побачили сцену з якої навіть до нашого прилавка долітали звуки. Ось тільки нічого не розібрати було. А зараз все цілком чутно та зрозуміло. На сцені стоять дві дівчини та співають якусь українську пісню.

— Красиво співають, — сказала я. Не витримала, дістала телефон та почала знімати це на камеру.

— Що ти робиш? — запитав Остап.

— Фіксую момент, — сказала я, усміхаючись. А після подивилась на Остапа, — до речі, наш солодкий продаж я теж зафіксувала. І якщо не будеш бурчати покажу фото. Ти там дуже добре вийшов.

— Заінтригувала… Мовчу.

— Ну, тоді сфотографуємось разом? — Остап подивився на мене, — пам’ятаєш, фото.

— Окей, — він закотив очі. Ми стали за вогниками, які почали сяяти, я натиснула кнопку. І дві фотографії зроблено.

— Цей день мені запам’ятається найбільше.

— Бо був інтернет, — підколов Остап.

— Та, ну тебе, — я навела телефон з камерою на нього та сфотографувала як він сміється, — ось на цю фотографію чекає Інстаграм.

— Ти диви, як тільки з’являється хоч одна риска інтернету, тебе наче підміняють. Ти ніколи не змінишся.

— Ніколи… Хоча якщо добре постаратись… — зробила задумливий вигляд, — то може щось і вийде.

Всім спокійної ночі. Бережіть себе та рідних.