Всім привіт. Нарешті я дописала главу книги "Літо поза мережею".

Фрагмент глави:

Нарешті вся малина була зібрана. Зайняло це багато часу.

— Ну, що? Тепер варення, — сказала бабуся.

— А пасіка? — запитала я.

— На пасіку встигнете, — сказала бабуся.

— Так, дійсно, треба спочатку одну справу доробити, — підтримав Остап бабусю. Тож ми почали з Остапом робити варення. Технологію приготування ми вже знаємо, але контролер все одно стояв біля нас — бабуся.

Спочатку все було добре: мили малину, потім готували все для того, щоб його варити. І ось сам процес приготування.

— Тепер треба цукор, — сказала бабуся. Я взяла цукорницю та ложку, але не встигла зачерпнути цукор, як Остап кинув свою фразу, яка мене розсмішила. Цукорниця сама собою нахилилась та цукор посипався у варення.

— Ліє, ти цукру туди багато насипала, — сказав коханий та почав сміятися. Я подивилась у каструлю та очі на лоб полізли. А після на Остапа, який стояв та просто ржав.

— Упс… А, нічого, скажемо, що варення приготоване з любов’ю, — сказала я. Через мою фразу й бабуся засміялась.

— Ага, так на етикетці й напишеш “Варення від Лії та Остапа. Варення приготоване з любов’ю”

Візуалізація:

Всім спокійної ночі. Бережіть себе та рідних.