Мій герой очима читачів

Надихнула мене своїм однойменним постом чудова авторка Анна Лір) Тож я переглянула, як коментували мій твір “Особисте життя Джона R.”, аби зрозуміти – як же його бачать збоку? І наскільки це взагалі співпадає з тим, що хотіла показати я?) 

Найпершою свою думку залишила фантастична Магда Май, зокрема таке:

Мимоволі чекаєш, що з Джонні щось трапиться, для читача кумедне, а для нього — зовсім ні. 

О так – він завжди намагається триматися в чітких межах, але ж інші про це й не здогадуються) 

Оригінальна Катя Андреева, чий стиль радикально відрізняється від мого, зауважила:

головний герой, за яким цікаво спостерігати.

Я рада, бо боялася, що Джонні вийде геть нудний – але вже ж назад у голову він не хотів, довелося писати)

Авторка Крапка з динамічними фентезійними пригодами також залишила вельми підбадьорливий допис:

Мимо волі задумуєшся, чому у гг все саме так. Хочеться довідатись причину.

Авторка біопанку Ален Стеллс також зауважила, що у Джона є цікавинка)

Джон мені видається інтровертом і навіть трохи відлюдником))

 … Ммм...це дивно, але і сам Джон такий специфічний чоловік)) та за ним цікаво спостерігати. Видно, що він звик до стабільності і не любить коли його особистий простір порушують.

Так, і з часом це зробилося пасткою для нього самого.

Творителька владних та яскравих героїв Айрін Ван:

Щось мені здається, що не від доброго життя чоловік так цурається інших людей і уникає стосунків із жінками. 

О так) Все складно, що називається)

Неймовірний вигадник, який, на жаль, зарано нас покинув, Dark Overlord, зробив один допис, у якому порівнює поведінку Джона з реальною людиною – що для мене, як для автора, прекрасний комплімент)

У своєму житті я теж маю таку подругу, яка нагадує Джона. Дружити з нею доволі цікаво, але складно: потрібно вивчити і запам'ятати безліч нюансів, про які навіть не замислюєшся у випадку з іншими людьми. З часом я звик, що не варто робити, як не слід розмовляти, або не слід пропонувати)

Начитаний Василь Бундзяк порівняв з відомими творами:

Головний герой нагадує мені одночасно Шелдона Купера з "Теорії Великого Вибуху" та Чехівського Белікова, "Людину у футлярі". Було цікаво прослідкувати за його "повсякденним" життям.

Авторка милого та смішного міського фентезі Божена Квітень:

Думаю, всі ми звикли до досить нормотипових героїв (звісно, якщо це не фентезі. Та й там, гг виглядають дещо стандартно). А Джон...він інший. Його міркування, почуття, реакції.

Автор магічних академій з впізнаваним реаліями, Ярко:

Головний герой відверто потішив своєю скурпульозністю.

Що ж, я старалася ретельно прописати його, може іноді навіть занадто)

Авторка книг на будь-який смак – Софія Вітерець:

Джон з таких персонажів, де кожен знайде часточку себе) 

Авторка зворушливих історій та сильних героїв Таня Тайм була дуже добра до мого бідаки)

Головний герой, ну дуже самотній та замкнутий, дуже потребує дружби та любові.

Гострий Ден Галь:

Джон, - це просто знахідка. Такий собі містер Бін, змішаний з сумним персонажем Кафки, якого ще й переїхав каток під назвою "життя".

Досить влучне зауваження)

Прекрасна авторка чаклунства і не тільки, Оксана Маркова, залишила такий відгук:

Джон вже не викликає роздратування, бо якось звикаєш до нього та водночас розумієш, що в реальності ми теж не всі сміливі й іноді буває важко йти з кимось на відкриту конфронтацію. 

О так! Саме життєвого, але водночас трохи гротескового враження я й добивалася)

Загалом – дуже вдячна кожному, хто знайшов час не лише почитати, а ще й прокоментувати! Це дійсно надихає!