Любов, як валюта уваги ✨❣️✨

Вітаю, дорога творча спільното.✨❤️ ✨

Дозвольте трохи роздумів на ніч...

Знаєте, останнім часом усе частіше помічаю під блогами й коментарями під книгами колючі нарікання деяких поодиноких авторів. Мовляв, ті ваші сердечка, підписки, привітання з новинками чи завершеннями — марнування часу і взагалі туфта. Ви ж мене не читаєте, то й не тицяйте, бо це не щиро. І ваащє — набридли ті ваші боси з коханками та дракони з перевертнями.

Але для мене навіть думати не треба, щоб сказати: це не так! Насправді кожен прояв уваги має значення. Кожне сердечко, кожна зірочка під розділом, кожне просте «Вітаю з новинкою!» — це прояв любові. Так, так, саме любові. Любові до творчості, до самої присутності іншої людини тут. Це знак: «Я бачу тебе. Я не байдужий».

Так, ми не можемо прочитати всіх. У моїй бібліотеці — сотні книжок. І я не можу прочитати всіх одразу. Але навіть маленький знак підтримки — це світлячок у темряві. Він дає зрозуміти іншому авторові, що його шлях не даремний. І це не фальш, не формальність — це справжня валюта нашого часу: увага.

У світі, де все швидко зникає, увага стає найбільшою цінністю. І коли ми ділимося нею — ми ділимося любов’ю. Бо любов — це завжди увага. Велика Любов і кохання — це найвищий ступінь уваги. Але навіть найменший прояв має силу підтримати, надихнути, захистити від байдужості.

Тому я вірю: на Букнеті кожне сердечко — це не кнопка. Це маленький акт любові, який тримає нас разом.

Наприклад, візьмемо — мистецтво. Коли ми слухаємо музику, занурюємось у картину, читаємо рядки вірша — ми спрямовуємо туди свою увагу. Повністю чи поверхово — то вже нюанси, але сам акт уваги створює особливий простір, де виникає незриме відчуття присутності. У присутності завжди є любов. І так само працюють наші сердечка, зірочки, смайлики, прості «вітаю з новинкою» чи «дякую за розділ». У цих, здавалося б, дрібницях є те саме — момент уваги, момент присутності іншого поруч. Це не механічна дія, а маленький акт співбуття. Тому мене дивує, як можна обурюватися цим. Адже в кожному символі — є тепло, яке можна або прийняти, або відкинути. І лише від нас залежить, чи вважати це марнотою, чи побачити в ньому джерело натхнення.

Тож не шкодуймо теплих слів, смайликів підтримки чи простих побажань. Звісно, кожному з нас дорогі розлогі коментарі, глибокі відгуки, уважні прочитання — але ж великі кроки завжди починаються з маленьких. І ці маленькі жести — як зернятка, з яких виростає довіра, спільність і натхнення. Підтримуймо одне одного, бо саме з таких знаків народжується справжня творча атмосфера.

А тепер мені цікаво — що ви думаєте про це? 

Поділіться своїми відчуттями.

І… дякую кожному за вашу увагу ;)

Усім добраніч 

З повагою

Romul Sheridan ✨❤️✌️