Нова казка✨✨✨

Я вирішила не зупинятися на одній адаптації — схоже, у мене буде цілий казковий цикл!

Моя любов до фентезі почалася саме з казок, і тепер я хочу переосмислити старі історії, поділившись з вами своїм баченням. Буду охоче ділитися з вами чарами слів та знаків.

Казки — це завжди чудовий вибір, незалежно від віку. Ми всі в процесі дорослішання, скільки б нам не було років, а світи, де панують чари та добрі вчинки, завжди можуть чогось навчити або просто створити казкову атмосферу.

Сьогодні я відкрию для вас світ, де існує чарівна кімната. А що саме в ній знаходиться, ви зможете дізнатись, лише прочитавши «Таємниці Синьої Бороди»

...Коли я, нарешті, ступила в кабінет, там уже сидів Елрік. Він розташувався навпроти Синьої Бороди, і їхні погляди… два вогні різної природи — молодий азарт в одного й холодна, непохитна серйозність у другого — одночасно впилися в мене, поки я повільно займала своє місце.

— Настав час обговорити весілля, — промовив мій наречений, і слова його, важкі та рівні, впали між нами, наче камінь у глибоку криницю.

Я глибоко видихнула, знала, що цей день настане. Планувала лише кивати та погоджуватися на все, бо весілля мене особливо не хвилювало. Думки ж мої займало одне — спробувати домовитися, щоб наші життя після шлюбу не перетинались. Він уже вправно ігнорував мене довгий час, і це мене цілком влаштовувало.

Але щойно в розмову долучився Елрік, пропонуючи розкішну урочистість, щось всередині мене не витримало.

— Навіщо ці зайві витрати? — голос мій тремтів, але не стримувала його. — Я майже нікого в місті не знаю, а родичі останні десять років, коли родинні справи занепали, не цікавились мною. Чи ви, мій дорогий наречений, хочете бачити на церемонії сотні незнайомих облич, що шепотітимуться за вашою спиною?

Я втупилася в нього, намагаючись розгледіти його реакцію. Після вчорашньої розмови страх і цікавість сплелися в мене в одну вузлувату нитку, і я не могла відвести погляду.

— Ви маєте рацію, люба наречена, — сказано було не ніжним тоном, скоріше іронічним. — Та я не здогадувався, що вам так кортить провести весільну церемонію. Тож не варто витрачати час на довгу підготовку. Проведемо її вже цих вихідних.

Мене як крижаною водою обдало. Я запнулась, зрозумівши, яку дурницю наробила.

— Я не це мала на увазі! Ми маємо старанно вивчити клятви та підготуватися, — виправилася я, поки Елрік спостерігав за нашими поглядами, наче це була партія шахів.

— Повністю з вами згоден. Отже, трьох днів на вивчення весільної клятви ви маєте. А я свою ще з минулого разу не забув...